Надзвичайний і Повноважний Посол Греції в Україні Александрос Дімітракопулос — про новий етап підтримки України з боку НАТО, стратегічні уроки, які може запропонувати грецький досвід, перспективи двосторонньої торгівлі й туризму, а також роль культурної дипломатії в часи війни.
Ваш досвід у структурах НАТО робить Вашу думку особливо цінною для України. Як Ви оцінюєте поточні плани Альянсу щодо підтримки України?
З мого досвіду, як у штаб-квартирах НАТО, так і зараз у Києві, очевидно, що Альянс перейшов від надзвичайних заходів до створення стабільної та системної архітектури підтримки України. Посилене Представництво НАТО в Україні отримало ширший мандат і відіграє ключову роль у координації щоденної роботи — навчань, стандартизації, практичної допомоги. Це саме той підхід, що забезпечує передбачуваність і сталість підтримки, а не її епізодичність.
Сьогоднішня стратегія НАТО спрямована на те, щоб зробити Україну більш спроможною, самодостатньою та сумісною з практиками союзників, не стираючи при цьому межі між партнерством і членством. Головний акцент — на практичній співпраці: удосконаленні підготовки, логістики, системи командування, щоб надана допомога була ефективною й довгостроковою. Водночас Альянс інвестує в стійкість українського оборонно-промислового комплексу — стимулює локальне виробництво, технічне обслуговування й модернізацію, аби замінити короткочасну допомогу на довготривалі можливості.
Греція є членом Альянсу з унікальним досвідом балансування між безпековими інтересами та дипломатією. Які уроки цього досвіду можуть бути корисними для України?
Один із головних уроків — це дисципліна балансу. Сильне стримування завжди має супроводжуватися послідовною дипломатією — і все це в межах чітко визначених національних «червоних ліній». Усі міністри оборони Греції наголошували: підтримуючи партнерів, не можна послаблювати власну обороноздатність.
Греція сьогодні проводить масштабну реформу сектору безпеки, переходячи до мережевих високотехнологічних можливостей і зміцнюючи систему протиповітряної оборони. Це стратегія не на рік, а на десятиліття. Для України важливо саме це — закріпити реформи в довгостроковому плані.
Ще один важливий аспект — інтероперабельність. Спільна щоденна робота Греції із союзниками показує: найшвидший шлях до скорочення прогалин у спроможностях — це стандартизація процесів експлуатації та технічного обслуговування техніки. І, безумовно, до цього процесу слід залучати промисловість — те, що Україна вже активно робить.
Загалом, роль Греції в НАТО демонструє важливість політичної культури мостобудування: захищати міжнародне право без двозначності, водночас підтримуючи канали діалогу, які знижують ризики.
Торговельно-економічні відносини є ключем до стабільної співпраці між нашими країнами. Як Ви оцінюєте нинішній стан двосторонньої торгівлі й перспективи її розвитку?
Україна вже давно є одним із ключових торговельних партнерів Греції — наші зв’язки сягають XVIII–XIX століть, коли Маріуполь і Одеса були центрами грецької торгівлі. І що вражає — навіть під час війни торгівля не лише збереглася, а й зросла.
Між 2020-м і 2024 роками обсяг двостороннього товарообігу зріс майже в п’ять разів — з приблизно 370 мільйонів євро до 1,64 мільярда. Найрізкіше зростання відбулося після 2022 року. У 2024 році Україна стала 12-м найбільшим напрямком для грецького експорту, піднявшись із 24-го місця, і становила 2,5% загального обсягу експорту Греції. Водночас Греція посіла 9-те місце серед постачальників для України.
Основу імпорту з України становлять агропродукти — зернові культури (кукурудза, пшениця), соя та соняшникова олія, а також феросплави й пиломатеріали. З боку Греції помітно зросли постачання нафтопродуктів, фруктів і овочів, фармацевтичних препаратів, алюмінію та міді. Одна грецька компанія нині забезпечує близько 60% імпорту мідних труб до України.
Післявоєнна відбудова України відкриває величезні можливості для грецького бізнесу — у сферах будівельних матеріалів, відновлюваної енергетики, фармацевтики, медичного обладнання та харчового перероблення. Україна залишатиметься важливим постачальником зерна, а також перспективним партнером у сфері цифрових і оборонних технологій.
1,64 млрд євро
Становить обсяг двостороннього товарообігу між Україною та Грецією. Він зріс майже в п’ять разів у період між 2020-м і 2024 роками
Після трирічної перерви, спричиненої війною, Комерційний відділ нашого Посольства знову працює в повному обсязі, підтримуючи грецькі компанії, які досліджують ці можливості.
Війна суттєво вплинула на інвестиційний клімат. Як Ви оцінюєте ризики, реформи та можливості для грецьких і міжнародних інвесторів?
Живучи й працюючи в Києві, я можу сказати: питання безпеки залишається головним для будь-якого інвестора. Пошкоджена інфраструктура та порушені ланцюги постачання, особливо на сході й півдні, створюють очевидні виклики. Але в Києві та західних регіонах економічне життя відновлюється — організовано, з вражальною адаптивністю.
Окрім безпекових ризиків, існують структурні проблеми: корупція, тіньова економіка, інституційна слабкість, а також інфляція, нестача робочої сили, валютні обмеження. Попри це, Україна демонструє надзвичайну стійкість. Відкриття переговорів про вступ до ЄС у грудні 2023 року стало потужним стимулом реформ — у сфері управління, прозорості та верховенства права. Особливо показовою є цифровізація, яка скорочує бюрократію та повертає довіру до державних інститутів.
Після вторгнення обсяги грецьких інвестицій скоротилися — із близько 30 мільйонів євро у 2021 році до 20 мільйонів у 2023-му. Менше половини з п’ятдесяти грецьких компаній, що працювали раніше, залишилися в Україні. Однак великі гравці, як-от Piraeus Bank та Coca-Cola HBC, зберегли свою присутність.
Сьогодні ж відбудова України відкриває колосальний потенціал: від інфраструктури й зеленої енергетики до охорони здоров’я, екотехнологій і суднобудування в Одесі та Миколаєві — галузей, стратегічно важливих для грецьких морських інтересів.
У червні 2024 року ми спільно з партнерами провели перший Грецько-український бізнес-форум у Києві після початку війни, який зібрав компанії обох країн у сферах енергетики, будівництва й оборони. У листопаді 2025 року Греція представить національний павільйон на виставці Rebuild Ukraine у Варшаві, який очолить заступник Міністра закордонних справ пан Теохаріс.
Моя порада грецьким компаніям проста: діяти вже сьогодні. Ті, хто зробить перші кроки зараз, завтра матимуть найкращі позиції — а українці ніколи не забудуть, хто був поруч у складні часи.
Енергетика сьогодні є однією з ключових сфер співпраці. Яку роль може відіграти Греція у відновленні енергосистеми України?
Енергетика — це, без сумніву, одна з найперспективніших галузей для спільної роботи. Греція досягла значних успіхів у розвитку відновлюваних джерел енергії та реалізації програм енергетичного переходу. І ми готові ділитися цим досвідом.
Кілька грецьких компаній із сильними міжнародними портфелями вже виявили зацікавлення українським енергетичним сектором. Особливо тішить, що одна з провідних грецьких компаній — учасниця Грецько-українського бізнес-форуму — вже підписала угоди про співпрацю над масштабними проєктами у сфері відновлюваної енергетики з українськими та європейськими партнерами. Упевнений, що невдовзі за нею підуть інші.
Масовий туризм з України до Греції завжди був важливим фактором. Чи можна сказати, що цей тренд зараз завершився, чи Ви бачите можливість його відновлення?
Безперечно. У період із 2016-го по 2019 рік кількість українських туристів у Греції більш ніж подвоїлася, досягнувши майже пів мільйона. Багато хто подорожував автомобілем — особливо до Халкідікі та північних регіонів країни.
Пандемія, а потім війна різко зупинили цей потік. Але я переконаний: коли настане мир, українці знову відкриють для себе Грецію — не лише заради її гостинності, а й заради нових вражень. Освітній, медичний, конференційний, гастрономічний, спортивний і морський туризм — усі ці напрями мають чудовий потенціал для розвитку.
Міграційні процеси значно активізувалися під час війни. Як Греція реагує на зростання кількості українських мігрантів і наплив біженців з інших країн?
Україна нині стикається з гострим дефіцитом робочої сили через мобілізацію та міграцію. Водночас багато українців успішно інтегрувалися в грецьке суспільство. Сьогодні понад 25 тисяч українців живуть і працюють у Греції, більшість — під тимчасовим захистом.
Жінки переважно зайняті у сфері догляду, чоловіки — у будівництві та сільському господарстві. Але дедалі більший потенціал ми бачимо й у галузях технологій і оборонної промисловості, де українські інженери та програмісти можуть зробити вагомий внесок. Українці приносять із собою професіоналізм, дисципліну й витривалість — риси, які високо цінують у Греції.
Грецька громада в Україні має глибоке історичне коріння. Як сьогодні Посольство підтримує та взаємодіє з нею?
Українська грецька громада — одна з найстаріших і найживіших у світі. Від Одеси до Маріуполя греки століттями брали участь у формуванні української ідентичності. Ми повинні знову відкривати одне одного. Наприклад, мало хто знає, що підготовка нашої Національної революції 1821 року відбувалася саме в Одесі, а її очільник Александрос Іпсілантіс жив у Києві.
Нам усім варто глибше пізнавати історію наших країн — щоб не ставати жертвами дезінформації.
Посольство тісно співпрацює з грецькими асоціаціями, школами та культурними товариствами по всій Україні. Наші пріоритети — підтримка грецькомовної освіти, сприяння культурним ініціативам, які відображають спільну спадщину, і забезпечення активної участі діаспори в культурному й соціальному житті країни. Ці громади є живим уособленням грецько-української дружби.
Як Греція відреагувала на прибуття українських біженців після початку вторгнення?
З перших днів війни Греція діяла з почуттям глибокої солідарності. Десятки тисяч українців знайшли притулок у нашій країні. Уряд оперативно забезпечив їм тимчасовий захист, медичну допомогу, доступ до освіти й ринку праці.
Для нас інтеграція — це не лише гуманітарний жест, а й можливість. Українці приносять із собою енергію, талант і креативність, які збагачують наше суспільство й зміцнюють людські зв’язки між нашими народами.
Православ’я завжди поєднувало українців і греків. Як Ви оцінюєте нинішні процеси в українській церковній сфері?
Православ’я є однією з найдавніших духовних ниток, що поєднують наші народи — від хрещення Київської Русі до сьогодні. Україна нині переживає глибокі трансформації в надзвичайно складних обставинах.
Головне — щоб віра залишалася джерелом єдності та моральної сили, а не розбрату. Греція з повагою ставиться до вибору, який українці роблять у своїй духовній сфері. Діалог і толерантність мають переважати над конфліктом. Наші стосунки базуються не лише на спільній вірі, а й на спільних демократичних цінностях і політичній солідарності.
Культурна дипломатія часто називається душею зовнішньої політики. Які ініціативи ви реалізуєте для зміцнення культурних зв’язків між нашими країнами?
Культурний обмін залишається наріжним каменем нашої діяльності. Навіть у час війни ми продовжуємо підтримувати виставки, академічні проєкти, співпрацю з українськими університетами, ініціативи, що популяризують нашу спільну історію — від літератури й мови до сучасного мистецтва.
Такі проєкти зміцнюють взаєморозуміння, створюють простір для діалогу й нагадують, що культура живе навіть тоді, коли навколо панує конфлікт. Вона буде одним із ключових чинників у процесі відновлення довіри та партнерства між нашими народами.
Війна суттєво змінила стратегічний баланс у Чорноморському регіоні. Яким Ви бачите майбутнє співробітництво України та Греції в цьому контексті?
Чорне море має глобальне значення для торгівлі, енергетики та продовольчої безпеки. Забезпечення безпечного судноплавства є життєво важливим. Війна порушила морські маршрути, що стало серйозним викликом для міжнародної стабільності.
Греція, як провідна морська держава та сусід регіону, повністю підтримує Конвенцію ООН із морського права. Ми підтримуємо кожну ініціативу, спрямовану на гарантування вільних і безпечних морських шляхів.
За попередніми оцінками, судна під грецьким контролем перевозять близько 50% українського морського експорту. Ми також активно підтримуємо ініціативу «Grain from Ukraine».
Для нас участь у чорноморській безпеці — не лише економічне, а й моральне зобов’язання, засноване на захисті міжнародного права та солідарності з Україною.
Греція у 2025–2026 роках є непостійним членом Ради Безпеки ООН, що додає їй нових міжнародних можливостей. Чого Ви очікуєте від участі Афін у цьому органі, відповідальному за підтримання миру й безпеки?
Три грецькі слова, що починаються з літери «D», найкраще описують наш підхід: Dialogue (Діалог), Diplomacy (Дипломатія), Democracy (Демократія).
У час глобальних криз Греція використовує своє місце в Раді Безпеки для посилення механізмів мирного врегулювання через діалог і зміцнення верховенства міжнародного права. Ми зосереджуємося на запобіганні конфліктам, посередництві й усуненні глибинних причин нестабільності.
Що стосується України — наша позиція однозначна: жоден мир не може бути досягнутий без самої України, без поваги до її незалежності, територіальної цілісності та безпеки її майбутнього. Саме ці принципи визначають внесок Греції до Ради Безпеки ООН.