Відверто про системні проблеми, маніпуляції та корупційні схеми, про виклики, що стоять перед державою, і про ті рішення, що реально змінюють ситуацію. Юрист, кандидат юридичних наук, громадський діяч, голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 2023-2025 років Олена Дума наголошує, що мовчання — не нейтральне, адже дозволяє системам, які експлуатують корупцію, продовжувати роботу, і від кожного з нас залежить, чи прозвучить правда.
Коли мовчання стає злочином щодо держави чи громадян — і хто має порушити цю тишу?
«Ретроперспективний погляд», «час покаже» або «історія все розставить на свої місця» — саме цими фразами ми пояснюємо те, що відбувається. Я, до речі, не виняток. І тут ми не ставимо крапки над «і», а скоріше даємо шанс відтермінувати, виправити або гнучкіше прийти до розуміння, що це все одно станеться. Потім розповідаємо, що це «чорний лебідь» і це було так неочікувано, але водночас неминуче.
Досить. Розплющуйте очі. Бо все залежить від нас самих. Мовчання — не нейтральне: воно дозволяє системам, які експлуатують корупцію чи безвідповідальність, продовжувати роботу. Тому наголошую: правда — це не лише етичний імператив, це практична потреба, і поки ми «розставляємо крапки» й кажемо «далі буде», воно може піти не туди. І потім нашим дітям доведеться або говорити, що це було неминуче, або запитати — а чого ж ми мовчали?
Які практичні висновки з цього підходу для суспільства?
Я часто наводжу приклад короткої поеми бразильського письменника Маріо де Андраде «Моя душа поспішає». Сьогодні кожен дорослий, підрахувавши свої роки, може виявити, що на життя залишилось менше часу, ніж прожито. Сьогодні кожен з нас не має гарантій безпечного сну й не знає, чи настане ранок.
Коли маєш досвід, розумієш, що вже немає часу для дипломатичних вальсів і нескінченних конференцій, присвячених статутам і процедурам. Треба діяти «вже вчора».
Коли зустрічаєшся віч-на-віч із тими, хто називає себе реформаторами, розумієш, що не хочеш бути на зборах, де накачується его маніпуляторів і опортуністів, а тим паче стати частиною продуманих ними ж корупційних схем.
Коли стикнувся з наклепами й несправедливістю, немає часу обговорювати заголовки й недоведені фейки заздрісників, які дискредитують інших більш здатних і потужних людей і мріють захопити їхні позиції й досягнення.
Прийшов час перших. Тих людей, які можуть сміятися зі своїх помилок і водночас досягати своїх успіхів. Людей, які розуміють своє покликання і не ховаються від своїх обов’язків. Тих, хто захищає людську гідність і хоче бути на боці істини й справедливості. Це те, що робить життя гідним життя.
У час війни, коли суспільство демонструє безпрецедентну жертовність, частина еліт продовжує діяти у власних інтересах. Чи можна сьогодні перемогти систему, не стаючи її частиною?
Треба жити з такою інтенсивністю, аби не дати згаснути тому вогню.
Спробуєте запалити інших? Без грошей і обіцянок ? Спробуйте змінити команду в органі влади на 80%, обіцяючи, що буде важко, буде тиск, мала зарплата, ніяких схем і тем, а ще на додаток можуть зʼявитися замовні кримінальні справи, бо підете проти системи.
Спробуйте дати слово, що коли вони це зможуть витримати, у них буде стабільність і гідна зарплата, повага правоохоронної системи й влади, а ще їх не виженуть і не проміняють на своїх друзів, які помстяться вам, що зламали корупційну систему.
Спробуйте хоч на мить, хоча б у своїх думках, уявити, що означає не забронювати того, хто списав російські мільярди Фрідмана й Авена та відправив їх на ЗСУ, або юриста, який до ранку зі мною придумував механізм, як не виконати зловісне цинічне рішення Печерського районного суду — повернути ці кошти назад російському власнику. Спробуйте дати відсіч тим заброньованим громадським активістам у теплому офісі, які мають бронь, достойні зарплати й десятки телеграм-каналів, які розганяють на всю країну те, що потрібно їм. А також проаналізуйте, хто стоїть за тим рішенням і як воно взагалі могло надрукуватися чи надиктуватися. Хто ці нелюди? Вони живуть серед нас? А як тоді ті народні депутати, відомі борці з корупцією, можуть взагалі щось говорити, коли не лише знали, що в законі чітка норма: є рішення зняти арешт на російські кошти — значить треба повернути. Й отримавши розроблені нами законопроєкти, щоб цей цинізм виправити, два роки поспіль за це не голосували. Вони очікували черговий транш під реформу? Працюють тільки так? А чи на державу?!
Маєте приклади резонансних кейсів?
Таких резонансних кейсів більш ніж достатньо. Пишаюся тим, що в моїй команді жоден оком не моргнув і навіть не поставив питання забрати в ЗСУ 2,6 мільярда російського казино Pin-up, аби віддати ворогу. Спостерігала в розслідуваннях пізніше, як проявили себе інші органи, за скільки продали совість, не гребуючи: виключенням ворогів із санкційного списку чи зміною статті в провадженні на більш мʼяку. Це все вже зачитано прокурором у судовому засіданні. Та чи буде покарання? Чи понесе його та суддя, яка ухвалила забрати в тих, хто своє життя кладе за її життя на передовій? Вона ж у нього забирала.
Якими були вимірні показники діяльності АРМА за вашого очільництва?
Вдумайтесь у цифри, вони красномовні. АРМА з тим самим бюджетом у 189 мільйонів на рік, з тим самим штатом і без жодного міжнародного цента змогла згенерувати у 2024 році 12,37 млрд грн і віддати 11 млрд на Збройні Сили України.
Завдяки чому, в першому кварталі бюджет зміг отримати чистий дохід у сумі 5,5 млрд грн. Нам удалося направити майже 3 млрд грн на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
А в порівнянні з бюджетами інших антикорупційних органів, створених майже одночасно за рекомендацією ЄС?
В Україні 10 років існує ціла система органів, яка мала всі шанси за ці роки викорінити корупцію вщент. Проте навіть концентрація владних повноважень, боротьба за незалежність не зрозуміло від кого в країні, що воює, де маємо лише апогей підозр і сумнівні угоди зі слідством, підозрюваних-втікачів за кордон і мінімум вироків, — говорить за себе.
Як приклад, Польща вирішила ліквідувати місцевий аналог НАБУ на 20-му році його існування через бездіяльність. В Україні це може бути значно раніше, адже окрім недовіри, цифри свідчать, що витрати на антикорупціонерів і їхні результати майже дорівнюють нулю.
За підрахунками, витрати на НАБУ, САП і ВАКС від моменту їх створення до кінця 2024 року становили мільярдні суми, які можна підрахувати за річними бюджетами кожної з інституцій.
Наприклад, бюджет НАБУ у 2022/2023 році становив 1,262 млрд грн, у 2024 — 1,8 млрд грн, а на 2025 рік — 2,2 млрд грн.
САП також отримувала фінансування на рівні близько 300–400 млн грн щороку, а ВАКС — ще близько 200–300 млн грн щороку й понад 500 млн грн, починаючи з 2025 року.
З моменту свого створення у 2015 році загальні бюджети цих інституцій становили приблизно: 9 млрд грн у НАБУ; 2–2,5 млрд грн у САП; близько 1–1,5 млрд грн у ВАКС.
Отже, загальний бюджет НАБУ, САП і ВАКС за весь час їх існування може становити приблизно 15 млрд грн.
Тобто, за 2024 рік і перший квартал 2025 року роботи АРМА з бюджетом у 189 млн грн ми фактично закрили суми, які поглинають інші антикорупційні органи.
Показники діяльності АРМА приголомшливо різняться…
Нам не потрібна була реформа на папері чи транші допомоги. Ми просто взяли й зробили. Чи могли більше? Так. Чи нам заважали? Так. Чи були протидії, зняття арештів, коли обрали управителя, або злітали арешти перед самим продажем резонансних дорогих активів? Так! Чи вносила я заяву в НАБУ? Так.
Чи було заблоковано управління корпоративними правами? Так. І серед них тисячі активів, що належать росіянам. І цей «блок у законі» говорив, що ми не можемо управляти ними без згоди власника. Без згоди ворога?! Чотири законопроєкти протягом 2022–2024 років, які ми невпинно розробляли й вносили, не проголосовано реформаторами. Йшла велика війна, а вони очікували черговий транш. Ось це — правда.
Двічі ці законопроєкти визнавалися невідкладними Президентом України, та реформатори писали свій закон, під своє майбутнє, з обов’язковим наголосом аудиту й свого гнучкого керівника.
Якою є ситуація з передачею в управління необґрунтованих активів?
За два роки — жодного рішення ВАКС про передачу в управління необґрунтованих активів. Ми витратили пів року свого професійного життя на листування й отримання відповідей. Де є чітка конституційна позиція Верховного суду — це можливо без будь-яких змін до кодексів і законів. Але прочитала десятки відповідей ВАКС, де правовою мовою написано, як зробити, аби не зробити.
Ну а ухвалення ВАКС рішення про заборону продавати на аукціонах майно Медведчука говорить саме за себе. Мало того, що його ухвалили після здійснення реалізації на торгових майданчиках Prozorro.Sale, — це створило ганебну практику, коли люди сплатили кошти, а придбані активи забрати не могли. Закон не має зворотної сили, та прокурори з огляду на таке рішення (про збереження майна Медведчука) не підписували акти передачі. Ця система мовчала! Мовчала, коли посипалося з усіх замовних етерів — винна АРМА або Дума.
Це єдність антикорупційної системи? Це робота, покликана допомогти дати кошти бюджету Й захистити людину? Ні. Це ганебне явище.
Скільки часу вам в АРМА знадобилося на інвентаризацію і що заважало відкрити Реєстр?
Моя команда витратила ще пів року професійних буднів і нерідко неробочих вечорів, щоб порахувати те злочинне й арештоване, що ніхто не рахував 9 років поспіль. Мало того, навіть не сканував і не вносив у Реєстр. Його просто не відкривали. Це ж простіше. Тіні великих грошей любили тишу.
Що заважало реформаторам, які отримували неймовірні гранти, впровадити закон із прозорими правилами раніше? Що заважало відкрити Реєстр? Інвентаризувати активи? Припинити схеми ? Відповідаю: це було невигідно, бо не було б підстав симулювати свою боротьбу з корупцією далі.
Чому, на вашу думку, медійний простір практично не реагував на справді масштабні кейси?
Ми разом з Офісом генерального прокурора ще 2 червня 2025 року підписали історичний документ. Це протокол інвентаризації ухвал і активів. Де «ложечки» громадських активістів залишаться їхніми недолугими «шпильками» й історичним піаром проти офіційних документів. Саме тисячі ложечок вони порахували в Межигірʼї Януковича й розганяли по всіх етерах, аби наклепом і ярликами відвертати увагу від гучних кейсів, на які поклали око їхні господарі.
Межигір’я знайшло свого управителя й дало в бюджет тільки на початку 2025 року майже мільйон гривень, і 100% сплати за квитки відвідувань до урочища йде напряму в бюджет.
Та чомусь не було розголосу кейсів, де саме мною розривалися договори з управління російськими танкерами, які до мого призначення давали в бюджет аж 10 тис. грн. Чомусь два роки поспіль влаштовував борців із корупцією нульовий дохід у бюджет від сотні АЗС Медведчука. Також чомусь не ставилося питань щодо санкційних російських мільярдних коштів Royal Pay, Фрідмана та інших. А все тому, що кошти працювали на комерційних рахунках і приносили комусь дохід.
Коли, на вашу думку, АРМА перетворилася на «економічну зброю проти ворога»?
Після того, як АРМА примусово списало ці російські кошти (з опором, звичайно), внесло заяву до ДБР і направило їх на ЗСУ й ці мільярди нарешті почали працювати на державу. Лише після цього факту було ухвалене рішення ВАКС про націоналізацію російських активів.
Ні в кого не виникало питань, як так, що нерухомість у центрі міста й по Столичному шосе площею понад 51 тис. кв. м коштує 54 грн за квадратний метр. А коли розірвали ці ганебні договори й виставили на Prozorro, — злетів арешт. Це єдність правоохоронної системи й незалежність органів?
Не соромно було й представникам депутатського корпусу та олігархам займати офісні приміщення в історичній будівлі Федерації профспілок за гривню та отримувати кеш із казино. Так, не соромно навіть було використати журналістів-розслідувачів, аби був привід сказати — без доказів і фактів — там якась схема і хтось когось «кришує». А депутати, які мали безплатне користування цими ж приміщеннями, гучно кричали за парламентською трибуною — Думу геть! Та ціль одна — вберегти свої впливи й симулювати боротьбу з корупцією.
Так ось, коли це припинилось, тоді АРМА й стало не просто економічною зброєю проти ворога, а кісткою в горлі.
Де домовитися неможливо. Де закиди відомих громадських організацій, які роками проїдають американські та європейські гранди, про те, що українська АРМА якось погано шукає активи й свідомо занижує рейтинги органу влади в ОЕСР, вважаю злочином.
Саме українська АРМА посіла І місце та ІІІ місце у світі з розшуку та виявлення активів і серед тих, хто отримав і опрацював найбільшу кількість запитів, обігнавши Велику Британію та Польщу.
Наскільки критично ви оцінюєте роль міжнародних експертів у наглядових радах?
Міжнародні експерти в наглядових радах і доброчесних конкурсах — куди залучаються справді достойні закордонні професіонали, але ж вони знають ментальність своєї країни, не знаючи ні законодавства України, ні його особливостей впровадження, — не можуть обирати й мати вирішальне право голосу для органів влади в Україні.
Мене також часто запитують, а як же міжнародні партнери. Вони наші глобальні партнери й друзі, які допомагають. Чи відомо, що відбувається? Відповідь очевидна, на прикладі USAID. І переконана, ми побачимо ще не одне розслідування.
Наскільки маніпулятивним є твердження деяких європейських політиків, що «ЄС уже витратив надто багато на Україну»?
Європейський суд аудиторів опублікував щорічний аудит видатків бюджету ЄС за 2024 фінансовий рік. Загальна сума аудиту видатків становила 167,9 млрд євро.
Бюджет Єврокомісії на 2024 рік становив 250,6 млрд євро. Внески країн — членів ЄС становили 90,4 млрд євро.
Ось як витрачалися кошти бюджету ЄС:
1) природні ресурси та довкілля — 64,4 млрд євро (33,8%);
2) солідарність, стабільність і цінності — 61,4 млрд євро (32,1%);
3) єдиний ринок, інноваційні й цифрові програми — 25,9 млрд (13,5%);
4) сусідство й мир — 15,4 млрд євро (8,1%);
5) державне управління ЄС — 13,3 млрд євро (6,9%);
6) механізм солідарності — 5,2 млрд євро (2,7%);
7) міграція та прикордонне управління — 3,4 млрд євро (1,8%);
8) безпека й оборона — 2,1 млрд євро (1,1%).
Це аналіз професійних економістів аудиторів. З нього я, як юрист і небайдужа українка, що мала можливість достойно працювати на державу та стикнутися з тими, хто проїдає міжнародну допомогу, можу лише підтвердити: для Брюсселя безпека й оборона такий «пріоритет», що із загального бюджету Єврокомісії на ці цілі у 2024 році було виділено трохи більше за 1% коштів.
Отже — глобальне потепління, зміна клімату в десятки разів небезпечніші, ніж Росія, яка зруйнувала кордони в Європі. І звичайно, кошти на реформи (наприклад і АРМА зокрема, яку ми зробили своїми руками без того закону), напевно ж глобальніші.
Програми ЄС, що фінансуються через кредитування, станом на кінець 2024 року:
1) гранти NextGenerationEU (НГЕУ) — 187,8 млрд євро (34%);
2) позики НГЕУ — 108,7 млрд євро (20%);
3) підтримка безробітних у разі виникнення надзвичайних ситуацій — 98,4 млрд євро (18%);
4) доповнення до НГЕУ — 66,9 млрд євро (12%);
5) європейський механізм фінансової стабілізації — 42,0 млрд євро (8%);
6) макрофінансова допомога — 18,0 млрд євро (3%);
7) макрофінансова допомога Україні — 11,0 млрд євро (2%);
8) Україна об’єкт — 13,1 млрд. (2%).
До 2027 року обсяг позик Європейського Союзу може перевищувати 900 мільярдів євро, що майже в 10 разів вище за рівень 2020 року. Будь-які спроби представників ЄС пояснити свої фінансові, матеріальні складнощі, ніби вони виділяють Україні багато грошей, витрачають їх на оборону, не мають підстав. Гігантські, в десятки разів більші, суми витрачаються на соціальні, екологічні, обласні, секторальні програми.
Вдумайтесь у цинізм людей, які надавали статистику до ОЕСР та CARIN за 2023–2024 роки по запитах від правоохоронних органів, на кількість яких агентство не впливає ніяк, не надавши інформацію про кількість і прогресію збільшення розшуканих активів, навіть коли запитів стало менше. Буду конкретною, саме «Трансперенсі Інтернешнл» надала інформацію про те, що кількість запитів зменшилася з 13 до 8 тисяч. Та промовчала щодо розшуканих активів у кількості 92 000 та 146 000 одиниць активів відповідно до цих запитів.
Якими є висновки офіційного Звіту ОЕСР за 2024 рік?
Упродовж 2023–2024 років Агентство суттєво наростило показники як у виявленні активів, так і в координації міжнародного співробітництва, демонструючи сталу інституційну спроможність.
Відповідно до Звіту:
✔️відзначено важливу роль АРМА в міжнародному співробітництві, коли воно допомагало іноземним органам влади в розшуку й поверненні активів;
✔️ АРМА залишається єдиним органом, що має спеціальні структурні підрозділи для виконання цих функцій;
✔️ впровадження й використання платформи Prozorro.Sale зробило аукціони з продажу конфіскованих активів прозорими;
✔️ у серпні 2023 року АРМА розробило, а Уряд затвердив нову Стратегію повернення активів на 2023–2025 роки. Агентством залучено 20 міністерств і відомств до реалізації заходів;
✔️ у листопаді 2023 року затверджено розроблені порядки щодо відбору управителів на Prozorro й затверджено порядок реалізації арештованих активів за кордоном.
Чи могло АРМА показати ще кращий результат?
Так. Могли й за всі десять років зробити, якби така мета була, та ще й із такою міжнародною підтримкою і фінансуванням антикору.
Міжнародна підтримка має вибірковий характер?
Є питання до вибірковості надання міжнародної підтримки. Коли в період 2023–2025 років ми зверталися до всіх міжнародних партнерів, щоб модернізувати відкритий Реєстр, зробити його зручним для бізнесу, ми запрошували всі громадські організації, але не отримали пропозицій і власне допомоги — тож роблю дуже прості висновки.
Ці висновки посилюються, коли на власні очі бачу підписані акти на десятки мільйонів доларів виконаних робіт із реалізації антикорупційних проєктів від отримання міжнародно-технічної допомоги до 2023 року. Куди витрачено 10 мільйонів доларів із програми USAID, де співвиконавцями були відомі громадські антикорупційні організації, серед яких і «Трансперенсі інтернешнл»?
Їх списано на відрядження, бронювання готелів, перельотів, закупку меблів, оргтехніки, телефонів та іншого.
Висновки невтішні. Мали допомогу й мали бюджети, та ні результатів, ні винних. Саме ці виконавці таких проєктів і є борцями з корупцією.
Хто винний?
Ті, хто скоординовує міжнародну співпрацю і має парламентські статуси; ті, хто формує міжнародні комісії та аудити, формують комісії «імені себе» й обирають руками міжнародних партнерів своїх підконтрольних керівників.
Аудитами й комісіями, з експертів, наприклад міністерства юстиції якоїсь поважної європейської країни, буде під диктовку написано, що активів-то стільки немає і протоколи з ОГП не мають ніякого значення. Так можна й ще одного зайця вбити — залишилося ініціювати реформу ОГП й ДБР. І кошти, і вплив у кишені. Все може бути по-новому, швидко й зрозуміло. Ну, наприклад відбір управителя на завод Коломойського чи Медведчука автоматизованою рулеткою арбітражному керуючому. А ті, що залишаться поза новим списком, — так їх же немає. Але те, що це порушення закону й цивільного кодексу, то таке. Перехідними положеннями й швидкими висновками профільного комітету з голосуваннями «всліпу» можна протягнути. Досвід є.
Раптом хтось із фахівців, експертів, юристів виявить право голосу — то є така опція як журналістські розслідування з публічним розголосом на всю країну, через наклепи й хейти. Де почасти підхоплення супроводжується політиками олігархами, схеми яких припинили чи зачепили.
Україна ризикує втратити мільярди?
Тих мотивованих фахівців, які мали отримувати гідну зарплату й очікували справедливої сатисфакції, — вже звільнено. З ними розправляються швидко й безцеремонно, бо АРМА вже підконтрольна міністерству, а партнери ЄС, які створювали незалежний орган, мовчать. Призначено тимчасових керівників, без конкурсу вже працевлаштували своїх: довірених, слухняних, готових підписати будь-що.
Який вплив мав закон про реформу АРМА?
Після набрання чинності закону про реформу АРМА пройшло три місяці. Це небагато часу, але у 2023 році мені й моїй команді цього вистачило, щоб відкрити публічно Реєстр і ухвалити постановами Уряду нові прозорі порядки, які запрацювали й дали мільярди гривень.
Згідно з новим законом, спеціалісти агентства вже отримують достойні заробітні плати. Особисто мені шкода, що не всі ті, які зробили для цього максимум. Також прикро, що трьох місяців було достатньо лише для впровадження однієї розробки нормативно-правового акту, який стосується зміни структури та штатної чисельності.
Оголошені конкурси й підписані міжнародні угоди, які є логічним наслідком титанічної дворічної праці — заслуга всього колективу агентства. Саме вони боролися за розблокування керування тією ж «Моршинською». І саме новий закон установив можливість нарешті надати арештовану нерухомість для вимушено переселених осіб, а військовим — право на реабілітацію в арештованих санаторіях. Саме ці норми є в законі тому, що п’ять місяців між першим і другим читанням наполеглива боротьба з реформаторами полягала в тому, аби в ньому відобразили норми з 12 внесених агентством законопроєктів, а запропоновані депутатами схеми про передачу в управління наосліп самозайнятим особам заводів і виробництв, зокрема й РФ — виключено.
Яка подальша доля АРМА?
Національне агентство, що продемонструвало результативність у розшуку та — вперше в історії за всі роки існування — прозоре управління кримінальними активами, зараз роблять придатком до санкційної політики. За нею яхту Медведчука вартістю у 200 мільйонів євро — яку має бути продано на аукціоні, а всі кошти направлено на ЗСУ — потрібно реалізовувати в рамках кримінальної справи як сатисфакцію для України, а не як санкційну з поділом між країнами. Один хід Офісу Генпрокурора на весь створений фундамент дасть поштовх новій історії з повернення активів з-за кордону. А не «масло-масляне» із санкціями в ЄС, де вже є прецеденти рішень ЄСПЛ про зняття санкцій і можливість це провернути Медведчуку.
Аплодую реформаторам і їх виконавцям. Ви вбиваєте Україну зсередини.
Тож, хто залежний і хто незалежний, хто перший і хто останній, — вирішувати українському суспільству?
Сказати голосно чи написати першим не так важливо, як бути почутим. На жаль, зараз навіть віддати своє життя звучить через призму «за кого й за чиє майбутнє?». Власне, всередині країни ми самі розносимо сміття і не можемо відрізнити зерно від полови.
Як не втратити свій історичний шанс?
Доносити істину з досвідом і фактами. Говорити людям, як є насправді, аби не втратити шанс вижити й створити суспільство вдумливих людей, відповідальних за свій вибір і за країну майбутнього, — головна мета сьогодення.
Вдумайтесь у факти: Гладковський — розгляд триває, він за кордоном; Злочевський — укладено угоду, затверджену ВАКС (у справі про підкуп Холодницького й Ситника), перебуває за кордоном і влаштовує помпезні весілля, дорожчі, ніж сплатив державі штраф; Кауфман-Грановський (у справі Одеського аеропорту) — затверджено сумнівну угоду, аеропорт залишився підконтрольним фігурантам кримінальної справи; Голова Верховного суду Князєв — судовий розгляд триває, Князєв сплатив заставу й перебуває на волі. Відсутність інформації щодо 13 суддів у списку, які були посередниками.
Яким є вплив тіньових схем на державний бюджет?
На прикладі однієї з публічних подій за участі як влади, так і бізнесу наведу порівняльний аналіз про річні обсяги й вплив найбільших схем тіньової економіки на державний бюджет за рік:
- контрафакт і нелегальна підакцизна торгівля— 126–140 млрд грн;
- скрутки— 79–90 млрд грн;
- неформальні самозайняті— 289–283 млрд грн;
- ФОП замість наймання — 40–63 млрд грн;
- зниження оборотів ФОП— 244–300 млрд грн;
- сірий імпорт, контрабанда— 400–640 млрд грн;
- офшорні схеми— 55–65 млрд грн.
Яких реформ і чиєї незалежності нам не вистачає, щоб говорити про це відкрито й не розводити руками?
Про це й про глобальні питання для кожного українця я говоритиму відверто вже невдовзі на своєму YouTube-каналі. Бо я люблю Україну й хочу, щоб наша держава була сильною. Аналізуйте й думайте. Бо якщо не думаєте ви — думають за вас!