Відбудова України після війни — складний, але незворотний процес, який вимагає чіткої стратегії, міжнародної підтримки й консолідації зусиль уряду, бізнесу та громадянського суспільства. Про це в ексклюзивному інтерв’ю бізнес-глянцю «ЧАС ПЕРШИХ» розповідає лідер політичної партії «Партія розвитку та соціальної справедливості» Микола Кукуріка.
На відновлення України потрібні мільярди доларів. Як Україна може ефективно організувати процес відбудови в таких умовах і чому це питання є важливим для вас?
Як людина, що майже все життя присвятила громадській і політичній діяльності, я бачу в цій роботі унікальну можливість системно допомагати мільйонам українців, які через війну втратили житло, роботу чи потребують підтримки.
Тепер, під час цієї жахливої війни, ми всі щодня стаємо свідками того, як гинуть і страждають люди, руйнуються об’єкти критичної та соціальної інфраструктури, забруднюється природа. Саме тому ми як свідомі українці, що безмежно люблять свою країну, докладаємо всіх зусиль, щоб залучити якнайбільше допомоги для України. Але для ефективної роботи нам потрібно моніторити ситуацію, тому ми аналізуємо всі процеси та залучаємо до цього провідних фахівців у сфері економіки, екології, будівництва, представників громадськості.
Відновлення та подальший сталий розвиток України є тривалим і комплексним процесом, який вимагає скоординованих зусиль уряду, міжнародних партнерів і бізнесу, а також громадського сектору.
Для розроблення стратегічних кроків у цьому напрямі дуже важливо розуміти обсяг збитків, загально оцінювати як збитки, так і вартість відновлення й реконструкції. Як лідер всеукраїнської політичної сили, що бере дуже активну участь у гуманітарних діях і підтримці вразливих категорій українців, я постійно аналізую всі макроекономічні показники та міжнародні звіти з цього питання — щоб разом із командою залучати до України всі види допомоги й інвестицій.
Згідно з даними Міністерства економіки України, 25 лютого Уряд України, Група Світового банку, Європейська Комісія та Організація Об’єднаних Націй оприлюднили результати оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення» (Fourth Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA4). За цим звітом сума коштів, необхідна для відновлення на кінець 2024 року, становила 524 млрд дол. США. Але, на жаль, ця цифра щодня збільшується, бо обстріли та руйнування не вщухають. Найбільше постраждали Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Херсонська та Київська області. RDNA4 базується на даних трьох попередніх звітів, враховує додаткові аналітичні дані досліджень. Для визначення короткострокових пріоритетів на 2025 рік цей аналіз проводиться з урахуванням того, як війна впливає на вразливі групи людей: внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, ветеранів. Звіт за RDNA4 розроблявся в рамках підходу «відбудувати краще» та базувався на принципах зеленої, стійкої й інклюзивної реконструкції.
524 млрд дол. США
потрібно для відновлення України станом на кінець 2024 року згідно з розрахунками Міністерства економіки України. І ця сума щодня зростає через війну, що триває
Об’єкти української інфраструктури зазнали значних руйнувань — на яких конкретних напрямах відбудови слід, передусім зосередитися, враховуючи поточні фінансові можливості й міжнародну підтримку?
Що стосується інфраструктури, то реальні дані звітів просто приголомшують. Кількість зруйнованого житла перевищила 13% від усього житлового фонду, і щодня ці цифри зростають. У багатьох регіонах спостерігаємо руйнування та знищення медичних і освітніх закладів, страждають мирні мешканці. Транспортна та промислова інфраструктура також зазнають значних пошкоджень і потребують відновлення або повної реконструкції. Через масовані ракетні атаки сильно постраждали об’єкти енергетичної інфраструктури, які ворог цілеспрямовано руйнує, щоб дестабілізувати життя в прифронтових регіонах.
Щодо поточної ситуації та перспектив — тішить великий обсяг міжнародної грантової підтримки. За даними Міністерства фінансів України, у 2024 році міжнародна допомога перевищила 22 млрд дол. США, які спрямовувалися на відновлення інфраструктурних об’єктів, аграрного сектору та на соціальні програми. За інформацією мінекономіки, у 2025 році Уряд України виділив 7,37 млрд дол. США на відновлення, але дефіцит фінансування становить майже 10 млрд дол. США, тому постійно ведуться пошуки додаткових джерел фінансової підтримки. Цьогоріч пріоритетними напрямами відновлення визначено житловий сектор, соціальну інфраструктуру (лікарні, навчальні заклади), енергетичні об’єкти та транспорт.
Аналізуючи вищезазначене, розуміємо, скільки завдань стоїть перед нами — відповідальними українцями. Для повноцінного відновлення впродовж наступних 10–15 років знадобляться сотні мільярдів доларів, а також максимальне залучення профільних фахівців з України та партнерських країн. Треба залучати не лише грантові кошти, а й інвестиції у виробничі потужності та технології, що працюватимуть в Україні. Будівельна галузь в Україні є розвиненою, і за умови достатнього фінансування реконструкція та відбудова можуть проходити з оптимальними витратами й у належні строки. Водночас, попри зростання обсягів будівельних робіт із відновлення у 2024 році на 40%, спостерігається дефіцит деяких будівельних матеріалів (цемент, мінеральна вата, ПВХ-профіль). Близько 90% потреб у цих матеріалах можуть забезпечити українські виробники, саме тому інвестиції в цей напрям є надзвичайно важливими. Використання вітчизняних матеріалів дозволить зменшити вартість і прискорити виконання робіт.
На вашу думку, які пріоритетні напрями будівельної галузі мають стати основою для ефективної реконструкції України?
Маючи багаторічні знайомства та співпрацю з керівниками громад і мерами міст по всій Україні, а також вагомими гравцями у сфері великого будівельного бізнесу, можу сказати, що це кілька напрямів. У 2025 році це реконструкція й будівництво тимчасового та постійного житла для постраждалих. Це відновлення об’єктів критичної інфраструктури (електромережі, водо-, тепло- та газопостачання). Там, де це дозволяє безпекова ситуація, відновлюються лікарні та навчальні заклади (школи, дитячі садочки), багато з яких уже матимуть добре оснащені бомбосховища. Також важливим напрямом відновлення є транспортна інфраструктура (дороги, залізниці, мости).
За даними голови комітету ВРУ з питань фінансів Данила Гетманцева з посиланням на НБУ, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну у 2024 році порівняно з 2023-м зменшився на 1,16 млрд дол. США й досяг 3,33 млрд дол. Які кроки має вжити уряд, щоб збільшити інвестиційні потоки?
На мою думку, треба підвищити рівень довіри міжнародних партнерів до України. На законодавчому рівні треба забезпечити гарантії для іноземних інвесторів, спростити процедури залучення партнерів (скорочення кількості дозволів, погоджень, сертифікатів тощо), автоматизувати більшість процесів (електронні підписи, онлайн-реєстрація бізнесу). Щоб гарантувати інвесторам і грантодавцям якісне своєчасне виконання робіт з оптимальними витратами, необхідно впроваджувати антикорупційні механізми: як-от незалежні аудити, міжнародний нагляд, участь громадськості. Слід публікувати інформацію про проєкти на платформах відкритих даних (наприклад, «Дія.DRЕАМ»), запроваджувати цифрову систему моніторингу проєктів за прикладом e-procurement (електронні закупівлі) — системи, які дозволяють державним або приватним організаціям здійснювати закупівлі онлайн (як Prozorro в Україні).
На законодавчому рівні треба забезпечити гарантії для іноземних інвесторів, спростити процедури залучення партнерів, автоматизувати більшість процесів
Важливим також є питання оптимізації витрат на відновлення. Експерти рекомендують активно інвестувати в технології (енергоефективні рішення, відновлювані джерела енергії та інші). Треба відновлювати не так, як було, а краще: безпечніше, енергоефективніше, з урахуванням кліматичних змін. Пам’ятаймо про надважливість забезпечення інклюзивності й доступності об’єктів інфраструктури та транспорту для людей з інвалідністю і маломобільних людей, кількість яких із війною збільшилася в рази. При реконструкції та відбудові соціальних об’єктів і житлових будинків слід орієнтуватися на стандарти доступності, які спрощують і полегшують життя людей з обмеженими можливостями.
Масштабні виклики потребують такої ж масштабної відповідальності — чи не так?
Беззаперечно так! Наша громадянська відповідальність сьогодні полягає в забезпеченні максимальної прозорості й контролю за виконанням робіт із відновлення та реконструкції країни.
Як експерт у сфері місцевого самоврядування, хочу ще раз наголосити на критичній важливості активного залучення громадян до процесів публічних обговорень і контролю реалізації проєктів. Саме мешканці територіальних громад найкраще розуміють реальні потреби свого міста, селища чи села, особливості регіону, а також можуть визначити пріоритетність і черговість відновлення інфраструктури.
Я наполегливо рекомендую включати до робочих груп із розроблення стратегій відбудови на рівні громад саме тих активних громадян, які проживають у цих громадах і мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід. Їхній практичний підхід, знання локального контексту й небайдужа громадянська позиція можуть стати запорукою ефективності.
Для забезпечення прозорості використання цільового фінансування надзвичайно важливо зробити всі процеси відкритими для громадськості. До наглядових рад, які здійснюють контроль за реалізацією проєктів, варто обов’язково залучати місцевих активістів, представників громадських організацій і професійну спільноту.
Спільними зусиллями — органів влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів — ми здатні забезпечити якісну відбудову України, що відповідатиме реальним потребам людей і буде міцною основою для сталого розвитку в майбутньому.
Війна в Україні завдала безпрецедентної шкоди довкіллю — за оцінками Мінекології, збитки вже перевищують 71 млрд дол. США. Як ви оцінюєте масштаб екологічних загроз і які екопроблеми потребують негайного розв’язання?
Війна принесла Україні не лише гуманітарну та економічну катастрофу, а й завдала колосальної шкоди довкіллю. Постійні бомбардування й обстріли міст і сіл призвели до викидів великої кількості токсичних хімічних речовин. Наслідком стали значні забруднення повітря, води та ґрунтів.
Війна призвела до фізичного знищення рослин і тварин, погіршення умов їх існування, руйнування рельєфу території, замінування, отруєння територій хімічними речовинами, знищення об’єктів природно-заповідного фонду. Загалом, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, через агресію РФ під загрозою зникнення в Україні опинилися сотні видів тварин і рослин. Суми екологічних збитків, які ми маємо вимагати репараціями від Росії, становлять сотні мільярдів гривень. Теперішня війна є безпрецедентним випадком заподіяння шкоди українському довкіллю, який не можна порівняти навіть зі шкодою, завданою під час Другої світової війни.
Окрему загрозу становить тотальне замінування українських територій. За різними оцінками, заміновано до 20% площі країни. За словами експертів, повне розмінування може тривати століттями. Водночас території, щільно вкриті вирвами після артилерійських обстрілів, нерідко стають непридатними для сільського господарства. Це пов’язано з високою концентрацією хімічних сполук, які потрапили в ґрунт разом із вибухами боєприпасів. Ці токсини можуть мігрувати, забруднюючи підземні води та рослини. Продукти, вирощені на таких землях, становлять реальну небезпеку для здоров’я. В багатьох випадках єдиним варіантом залишається виведення таких територій із сільськогосподарського обігу.
Відомо, що утворення чорнозему в природі триває близько 10 тисяч років. А знищити його можна за мить, у момент вибуху ракети. Більшість бойових дій на території нашої країни відбувається саме там, де поширений унікальний і дуже родючий ґрунтовий шар. Сірка, яка осідає в ґрунті після вибуху, у реакції з росою чи туманом перетворюється на сірчану кислоту, що випалює усе, що формує ґрунт.
Постає питання: хто й коли зможе взятися в Україні за екологічне відновлення?
Свого часу війна торкнулася таких високорозвинених країн сучасного світу, як Ізраїль, Німеччина, Японія та Кувейт. Проте всі вони не лише змогли відбудувати свої території та зміцнити економіку, а й запровадили прогресивні екологічні політики, які стали зразком для світу. Україна, що сьогодні протистоїть повномасштабному російському вторгненню, має всі шанси не тільки запозичити ефективні практики з їхнього досвіду, а й запропонувати світу власну модель екологічного відновлення — унікальну, адаптовану до наших реалій і загроз ХХІ століття.
Наша команда активно працює над цим викликом. Так ми ініціювали створення українсько-французького університетського проєкту з відновлення екології українських земель після завершення війни. У березні цього року вже відбулося перше онлайн-спілкування, яке об’єднало вчених, дослідників, екологів і фахівців провідних наукових установ обох країн.
Серед українських учасників — науковці з Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, експерти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а також представники регіональних екологічних структур. Французькі партнери продемонстрували зацікавленість у довгостроковій співпраці, обміні досвідом і реалізації спільних дослідницьких проєктів.
Наразі ми перебуваємо на етапі формування стратегій і підготовки до міждисциплінарного обговорення, яке дозволить напрацювати науково обґрунтовані рішення для відновлення природного балансу українських територій. Ми переконані, що майбутнє України лежить у відповідальному та сталому розвитку. І саме в тісній співпраці з міжнародною науковою спільнотою ми зможемо впровадити ефективні екологічні політики — як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Україна має шанс стати прикладом для всього світу — державою, яка не лише відродилася після війни, а й побудувала нову модель гармонійного співіснування людини і природи.
Чи маєте ви готові рішення або програми для громад різного рівня розвитку?
У цей складний час наша головна мета — об’єднати зусилля для перемоги та відбудови України. Я щиро вірю, що саме через партнерство місцевої влади, бізнесу та міжнародної спільноти ми зможемо ефективно відновлювати країну. На сьогодні наша команда вже: активно працює з представниками європейських країн, розвиває партнерства з провідними міжнародними організаціями та створює мережу співпраці з українськими громадами.
Я щиро вірю, що саме через партнерство місцевої влади, бізнесу та міжнародної спільноти ми зможемо ефективно відновлювати країну
Також хочу запросити до співпраці керівників громад і мерів міст, які розуміють цінність співпраці органів місцевого самоврядування, громадських діячів і лідерів міжнародних урядових і неурядових організацій у напрямі відбудови та відновлення України.
Я та моя команда відкриті до співпраці й об’єднання можливостей, досвіду та знань, а також готові надати детальну інформацію про наші поточні проєкти. Запрошую ознайомитися з нашими ініціативами на rozvitok.com.ua — разом ми зробимо Україну кращою!
Текст: Анна Кравченко