Резонансі корупційні справи на різних рівнях, що стають все більш публічними в українських економічній і політичній площинах, ставлять під серйозний ризик саму можливість подальшого залучення іноземних інвестицій в економіку держави, вважає Василь Хмельницький — засновник індустріального парку «Біла Церква» та холдингу UFuture, що має диверсифікований портфель активів у галузях нерухомості, інфраструктури, промисловості, відновлюваної енергетики, фармацевтики та IT. Вартість активів UFuture оцінюється у $ 500 млн, а загальна капіталізація бізнесів, у які вона інвестувала, становить до $ 1 млрд.
Наскільки суттєвий вплив на саму можливість залучення нових іноземних інвестицій в економіку України мають резонансні затримання публічних бізнесменів та публічні відкриття кримінальних проваджень на них у теперішніх умовах?
Можу поділитися реальним кейсом про те, як внутрішні процеси в країні впливають на іноземні інвестиції.
Після затримання Ігоря Мазепи до мене звернулася іноземна компанія, яка будує завод на території нашого Індустріального парку «Біла Церква». Вони не зрозуміли, чому затримали підприємця і попросили, щоб я їм пояснив ситуацію. Якби я пояснив відверто й розповів, що такі ситуації в нашій країні можливі, — іноземці, швидше за все, припинили би будувати завод і почали б шукати безпечнішу країну для власних коштів. Але й обманути їх я не міг, бо це не входить в мої правила ведення бізнесу. Пізніше Мазепу відпустили під заставу, і це хороша новина. Тому я спокійно відповів інвесторам, що це була помилка, бізнес висловив свою чітку позицію і влада дослухалась.
Це не перший випадок, на жаль, тренд зрозумілий. Особливо дивує, що старі справи зацікавили всіх саме зараз, під час війни. Фактично блокується діяльність проукраїнських підприємців, які фінансують ЗСУ та волонтерів, докладають усіх зусиль, аби зберігати робочі місця та платити податки, продовжують інвестувати в Україну. Замість боротьби з реальними корупціонерами у владі. Сподіваюся, кейс Мазепи стане переломним у цій історії та влада дослухається до заклику бізнесу.
Які репутаційні ризики отримує держава внаслідок вищезазначених дій?
Затримання публічних підприємців під час війни наражає державу на різні репутаційні ризики як усередині країни, так і на міжнародній арені.
По-перше, це прямий економічний вплив. Саме підприємці є ключовими рушіями інновацій і економічного зростання країни. Через тиск і затримання порушуються бізнес-операції та економічна діяльність компаній, що прямо впливає на економіку країни. За негативним прикладом, багато підприємців можуть переїхати за кордон і перевезти із собою команди чи релокувати виробництва. Такий відтік мізків уже призводить до втрати інтелектуального капіталу та бізнес-лідерів, що несе негативний вплив на довгостроковий розвиток країни.
По-друге, це несхвальне міжнародне сприйняття і недовіра інвесторів. Це може призвести до обмежень іноземної допомоги, що негативно вплине на становище країни, тим більше під час повномасштабної війни. Затримання публічних підприємців дає сигнал інвесторам, що бізнес-середовище нестабільне та їхні інвестиції можуть опинитися під загрозою. Це може призвести до зниження довіри інвесторів, відпливу капіталу та небажання провадити економічну діяльність в Україні.
В які сфери рекомендуєте інвестувати наявні, і в переважній більшості обмежені, ресурси бізнесу на третій рік війни?
Найважливіші інвестиції сьогодні — це інвестиції в команду. Нестача кваліфікованих кадрів і міграція є серйозним викликом для країни. Іноземні компанії часто пропонують кращі можливості.
Майбутнє та відбудова країни залежать від людей. Тому критично важливо створювати умови для того, щоб наші таланти обирали залишатися саме в країні. Сьогодні для мене, як для підприємця, підтримка команд — це пріоритетне завдання.
Яку роль індустріальні парки, зокрема ІП «Біла Церква» можуть зіграти в повоєнній відбудові України?
Країни стають заможними завдяки виробництву, освіті й інноваціям. Я переконаний, що індустріальні парки є точками зростання.
На прикладі Китаю, Польщі, Туреччини бачимо, що розвиток індустріальних парків сприяє економічному зростанню. Зокрема кейс Китаю — найпотужнішого виробничого майданчика світу. Сьогодні в Україні більш ніж 2000 індустріальних парків, і вони генерують понад 25 % ВВП країни. Через створення виробництв у країну приходить іноземний капітал — відповідно створюються робочі місця, країна розвивається. Інвестиції в парки з часом повертаються до місцевих бюджетів у формі податків, зростає ділова активність і купівельна спроможність населення.
В Україні, із 74 офіційно зареєстрованих, реально працюють лише три парки. Це найнижчий показник у світі. Дієвих індустріальних парків в Україні має ставати значно більше, щоб задовольняти внутрішній попит, залучати іноземні компанії та відбудовувати країну.
На прикладі нашого ІП «Біла Церква» я бачу, що інтерес до України з боку іноземних компаній збільшується. Велика кількість іноземних інвесторів уже сьогодні шукають партнерів і найкращі умови в Україні. Але поки небагато з них готові інвестувати в індустріальні парки вже сьогодні. За період війни ми маємо кейси залучення інвестицій від двох іноземних компаній. Ми надаємо якісний сервіс і створюємо умови для того, щоб компанії могли ефективно й легко будувати свої виробництва в Україні. Впевнений, що після перемоги таких кейсів буде більше. І ми повинні бути до цього готові, закладаючи фундамент уже сьогодні.
У чому станом на сьогодні, на ваш погляд, виражається відповідальне лідерство в бізнесі, що працює в умовах війни?
Взагалі не просто бути підприємцем, бо постійно доводиться мати справу з труднощами. Сьогодні, під час війни, це відчувається найгостріше — коли в нас є очевидний зовнішній агресор і навіть всередині країни бізнес стикається з великим тиском.
На мою думку, всі підприємці, які залишилися в Україні, підтримують команди та створюють робочі місця, платять податки й виробляють продукцію, при цьому виділяючи кошти для фінансування ЗСУ та волонтерів, — це найяскравіший приклад лідерства.