Вівторок, 11 Червня

Війна посилила соціальну відповідальність бізнес-спільнот

Насамперед важливо зазначити, що BOARD не просто клуб, а спільнота. Це масштабніше за клуб, глобальне поняття, яке впливає і на стійкість, і на адаптивність у швидкозмінному світі. Фактично BOARD — це екосистема для підприємця, яка охоплює різноманітні клуби, систему залучення інвестицій і грантів, освітні проєкти, консолідатори та кластери, напрями особистого розвитку, спорту й дозвілля та понад 3000 івентів на рік.

Засновники BOARD: Андрій Длігач, Ірина Бєрющева, Петро Синєгуб
Засновники BOARD: Андрій Длігач, Ірина Бєрющева, Петро Синєгуб

«Завдяки далекоглядній стратегії BOARD швидко адаптувався до змін, зберігаючи при цьому єдність і підтримку в спільноті»

Засновники BOARD: Андрій Длігач, Ірина Бєрющева, Петро Синєгуб.

Війна посилила соціальну відповідальність бізнес-спільноти BOARD. З перших днів повномасштабного вторгнення частина учасників вступила до лав ЗСУ, інша — розпочала активну волонтерську діяльність. У 2022 році засновники та регіональні партнери BOARD надали допомогу бізнесу на суму 30 млн грн. У 2023 році в рамках подій спільноти під час благодійних аукціонів було зібрано понад 12,2 млн грн. Загалом учасники BOARD зібрали значні суми донатів на підтримку Сил оборони України — понад 2,8 млн євро. Згодом було засновано й офіційно презентовано Міжнародний благодійний фонд «BOARD: разом сильніші», який нині надає активну допомогу військовим і вразливим категоріям цивільного населення.

Завдяки далекоглядній стратегії, що передбачала різноманітні сценарії розвитку подій (зокрема, спільнота заздалегідь готувала учасників до можливої широкомасштабної агресії, релокації бізнесу тощо), BOARD швидко адаптувався до змін, зберігаючи при цьому єдність і підтримку в спільноті. Здатність поєднувати офлайн- і онлайн-формати дозволила зберегти активність, надаючи членам можливість продовжувати безперервний обмін досвідом і розширення мережі необхідних контактів. За два останні роки BOARD став основою комунікації підприємців, відіграючи ключову роль у розв’язання критичних питань, пов’язаних із відновленням бізнесу, релокацією, налагодженням логістики та постачання, а також у пошуку надійних партнерів та інвестицій.

З іншого боку — BOARD значно посилив вектор міжнародної підтримки вітчизняних підприємців. Наразі офіційно відкриті представництва в 9 країнах і 30 містах, а географія учасників налічує понад 40 країн. Усупереч надскладним умовам воєнного часу український бізнес має потенціал і сміливість розвиватися на міжнародному рівні, а задача BOARD — підтримати підприємців у будь-якому куточку світу.

Лідером серед запитів сьогодні є запит на відкритий діалог і обмін власними кейсами (не тільки успішними). В умовах війни це дозволяє зменшити витрати на експерименти, запобігти помилковим ситуаціям та сприяє швидкому впровадженню нових ідей і стратегій.

Традиційно має значний попит серед учасників запит на мережу контактів, яка призведе до нових можливостей співпраці, партнерства, залучення інвестицій і клієнтів.

Серед запитів членів спільноти BOARD особливо виділяються такі напрями, як логістика й транспортування, що вносить потребу в оптимізації логістичних ланцюгів і забезпечення безперервності постачання. Пошук кваліфікованих спеціалістів також залишається актуальним, як і потреба в доступі до інвестиційних ресурсів та розвитку бізнес-послуг.

ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ

Резонансні корупційні скандали, безумовно, залишають по собі значні репутаційні ризики для інвестиційної економіки України. І єдиний спосіб зарадити цій ситуації полягає в проведенні економічних реформ, а не стільки в оприлюдненні резонансних викриттів корупціонерів. Тут важливо розуміти, що провести реформи — це не збільшити кількість членів Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Нам потрібна податкова реформа: менше податкових перевірок, полегшене адміністрування, нижчі ставки податків — найперше на працю. Далі митна реформа. Митниця має стати прозорою, електронною, максимально автоматизованою та точно зі зменшеним впливом самого митника. Третя — приватизація. Державні підприємства залишаються джерелом корупції, бо фактично провалилося корпоративне керування. Усе одно заробляють на завищених закупівлях чи здешевлених продажах. Можливо, ці підприємства було б краще віддати бізнесу. Четверта — тотальна дерегуляція в країні. Це треба зробити перед європейською інтеграцією. Нарешті — прозорі державні закупівлі. Ми маємо Prozorro, але Антимонопольний комітет працює недостатньо ефективно для запобігання зловживанням у цій сфері.

На інвестиційний клімат також негативно впливає тиск правоохоронних органів на бізнес, відсутність національної економічної стратегії та страхування військових ризиків.

БАР’ЄРИ ТА ТРЕНДИ

За даними дослідження Advanter Group станом на вересень 2022 року, 33 % українських бізнесменів, які не є членами будь-яких спільнот чи клубів, бажали приєднатися. Підприємці долучаються до спільнот через те, що їхні учасники демонструють значно кращий загальний стан бізнесу в порівнянні з іншими. Найбільшою перешкодою може бути недостатня проінформованість, культурні та психологічні барєри або ж обмежений час через занурення в операційну діяльність. Власне, тому допомога власникам бізнесу у виході з операційного на стратегічний рівень і є одним із наших пріоритетів.

Нові клуби точно зʼявлятимуться, хоча будувати національний клуб, український, сенсу особливого немає — їх уже достатньо. Є СУП (Спілка українських підприємців), яка має завдання лобіювання інтересів підприємств. Існує ТПП (Торгово-промислова палата), завдання якої — допомагати в експортно-імпортній діяльності. Є Young Business Club — у нього своє позиціонування. Є бізнес-спільнота BOARD, яка є міжнародною платформою для нетворку й обміну досвідом і компетенціями. YBC та BOARD — всеукраїнські спільноти, які стали міжнародними. Вони розвиваються. Третьому гравцю дуже складно в цю структуру увійти, складно стати третім національним гравцем. Має бути якась принципово інша ідея. Що робити? Можна розвивати міські клуби чи галузеві клуби. Наприклад, зараз запущено цифрове комюніті в діджитал-сфері. Там обєдналися дуже хороші хлопці з гарними ідеями й гарною комунікацією. Професійні клуби можна робити в будь-якій кількості. Але те, що в Україні в багатьох професійних середовищах зявилися різні клуби — це, скоріше, не наслідок бізнес-моделі, а наслідок амбіцій засновників, які натикаються один на одного. Ідеальний випадок — гра протилежностей: хтось за відкритість, хтось за закритість, хтось за ліберальне, хтось за адміністративне. І на такому протиставленні два клуби в кожній сфері, темі та навіть місті чудово співіснують. Третій — він уже зайвий у такий змагальній моделі.

Гарний анекдот це все ілюструє: коли англієць потрапив на безлюдний острів, він відкрив два клуби: клуб, до якого він ходить, і клуб, до якого він ніколи не ходить. Ось приблизно така «конфронтаційна» біполярна модель: Samsung проти Applе, Mercedes проти BMW, «Динамо» проти «Шахтаря». На такій змагальності все й тримається. Тож чи є сенс робити клуб? Так! Зявився WIN-WIN Club, «Бізнес-конструктор» запустив HOLDERS.

Проте є й інші подібні ініціативи: вони зявляються і зникають, особливо якщо створюються для просування конкретної особи. Багато хто намагається скопіювати чиїсь моделі. Практика показує, що скопіювати можна, а надихнути — набагато складніше. Спільноти — це передусім обʼєднання по цінностях.

РАЗОМ СИЛЬНІШІ

Міжнародна бізнес-спільнота BOARD наприкінці 2023 року офіційно презентувала благодійний фонд «BOARD: разом сильніші». Фонд народився з ініціативи засновників та діяльності, яка тривала протягом останніх пяти років і посилилася під час викликів, повязаних із повномасштабним вторгненням. Мета благодійного фонду — підтримка розвитку українського суспільства та негайна реакція на соціальні виклики. Напрямами на 2024 рік є підтримка ЗСУ, ветеранів і дітей.

У програму підтримки ЗСУ входить забезпечення необхідною технікою, амуніцією, засобами тактичної й цивільної медицини, побутовими предметами військових на фронті.

Результати діяльності фонду у 2023 році — 3 млн 280 000 грн, з яких було віддано на:

  • дрони: 538 000 грн;

  • автівки: 400 000 грн;

  • рації: 225 000 грн;

  • дрібну техніку: 380 000 грн;

  • прожектори для ППО: 712 000 грн;

  • підтримку дітей: 130 000 грн;

+ збір, який ще досі триває на метеостанції: 895 000 грн.

Загалом 64 % допомоги відбувається через інші благодійні фонди, 28 % — напряму військовим частинам, 8 % — напряму «бордівцям», які служать у ЗСУ.

Фонд опікується «бордівцями», які служать у ЗСУ, закриває запити вибраних військових частин і відкритий до взаємодії з іншими благодійними фондами.