Як далеко може зайти технологічний прогрес і чи залишаться в нас ще бажання й навички розвивати власне мислення, писати та креативити з подальшим розвитком цифрових технологій? Вчені й дослідники вже фіксують зростання чинників, що потенційно можуть призвести до перетворення більшості населення на пасивних споживачів рішень, які за нас ухвалює штучний інтелект. І якщо ви вважаєте, що стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) та цифровізації вас ще довго не торкнеться, то зважайте, що Україна вже посіла друге місце за кількістю ШІ-компаній серед країн Центральної та Східної Європи й лише через фактор війни лишається на останньому місці в регіоні за обсягом залучених венчурних інвестицій. Загалом же прогнозується, що до 2029 року середньорічний темп зростання ринку ШІ у світі становитиме 31,22 %.
Стрімкий розвиток нейромереж і штучного інтелекту надає людству безпрецедентні можливості для вдосконалення та спрощення щоденних процесів. Але водночас ці технології можуть кардинально змінити наші базові навички — читання, письмо, критичне мислення. Загальні інвестиції в ШІ у світі лише 2023 року за даними EY становили 21,3 млрд дол. США.
За прогнозами Пола Грема, керівника акселератора Y Combinator, який є однією з найвпливовіших осіб у світі стартапів, основні когнітивні вміння, можливо, стануть надбанням обраних. Переважна частина людства покладатиметься на ШІ у всьому, що потребує роздумів і творчого підходу. Які ж можливі наслідки цього нового шляху для особистісного розвитку, професійної сфери та суспільства загалом?
ШІ та креативність: новий погляд на творчість
Зростання можливостей ШІ дозволяє автоматизувати значну частину аналітичних і навіть творчих завдань. Ми вже маємо нейромережі, здатні генерувати тексти, малюнки, музику та навіть діалоги. З одного боку, це знімає рутину й відкриває більше можливостей для швидкого отримання результату, а з іншого — знижує цінність самостійної творчості.
Пол Грем зазначає, що чим більше ми передаємо функції мислення технологіям, тим менше самі прагнемо виконувати інтелектуальну роботу. Психологи попереджають: легкодоступні готові рішення можуть спричинити зниження мотивації до розумової активності. Якщо ми дедалі частіше будемо звертатися до ШІ для розв’язування будь-яких питань, це може призвести до поступової втрати нашого творчого мислення.
Україна вже посіла друге місце за кількістю ШІ-компаній серед країн Центральної та Східної Європи. Разом із тим, у нас формується суспільство «пасивних споживачів», яке сприймає інформацію без критичного підходу, що підвищує ризик маніпуляцій і дезінформації.
Зникнення навичок письма та читання
Ще одним тривожним наслідком розвитку ШІ є ризик деградації базових навичок письма та читання. Інтелектуальні системи вже зараз здатні писати зв’язні тексти, робити переклади й навіть створювати літературні твори. Це знижує потребу в умінні писати власні тексти, чітко формулювати свої думки та вибирати потрібні слова. Тенденція до «автоматичного» письма призводить до того, що навички письмової комунікації можуть утратити своє значення.
Читання також може втратити актуальність, якщо ШІ здатен озвучити будь-який текст або підсумувати великі обсяги інформації в зручному форматі. Психологи зауважують, що читання стимулює когнітивні функції, а відмова від нього на користь аудіоконтенту може сприяти зниженню рівня мислення.
Інтелектуальна еліта та новий розрив у суспільстві
Якщо навички письма та читання справді стануть надбанням обраних, це створить новий соціальний поділ між людьми. Ті, хто володіє інтелектуальними здібностями й може самостійно обробляти інформацію, формуватимуть нову «інтелектуальну еліту», яка матиме більше можливостей для кар’єрного зростання та впливу на суспільство. Решта населення стане залежною від рішень цієї еліти.
Деградація критичного мислення
Передаючи ШІ завдання аналізу даних і ухвалення рішень, ми ризикуємо поступово втратити навички критичного мислення, які є основою інтелектуального розвитку. Відмова від власного мислення на користь технологій знижує нашу здатність перевіряти правдивість інформації та аналізувати її. З розвитком ШІ може виникнути суспільство «пасивних споживачів», яке сприймає інформацію без критичного підходу, що підвищує ризик маніпуляцій і дезінформації. Зазначені ризики стали особливо помітні в Україні в довоєнний період, а під час війни досягли свого апогею у формуванні суспільства «пасивних споживачів» з украй низькою здатністю до критичного осмислення спожитої інформації.
Залежність від технологій і втрата автономії
З ростом функціональних можливостей ШІ, людство ризикує втратити автономію та залежати від технологій у різних аспектах життя — від медицини до освіти. Що більше повсякденних і навіть стратегічних рішень передаються ШІ, то менше людині залишається можливості впливати на своє життя.
Втрата контролю над власним життям ставить під загрозу автономію людини, адже без необхідності ухвалювати власні рішення ми перестаємо розвивати відповідні навички.
Ризики кратно зростуть із появою так званого спільного ШІ, над упровадженням якого вже ведуть роботи провідні ШІ-лабораторії. Більшість експертів прогнозує його появу протягом найближчих п’яти років.
Проблеми мотивації та самореалізації
Якщо ШІ здатний створювати витвори мистецтва, писати книги або програмувати, люди можуть втратити мотивацію до самореалізації. Наявність ідеального технічного «партнера» може підривати відчуття власної значущості й цінності зусиль. Розвиток депресивних станів, невпевненості в собі та навіть утрата сенсу життя можуть стати наслідком того, що людина втрачає роль активного творця.
27,94 млрд дол. США
попередньо становить загальний обсяг інвестицій у розвиток штучного інтелекту у світі 2024 року. Цей показник має тенденцію до щорічного зростання на третину.
Наслідки для освіти та етичні виклики
Освіта також зміниться. Можливо, вже скоро навчання буде більше орієнтоване на роботу з ШІ, ніж на розвиток традиційних навичок мислення. Це може призвести до того, що вміння взаємодіяти з машинами витіснить уміння розуміти людську культуру, мову та інтелектуальні досягнення минулого.
Розвиток ШІ також ставить питання моральної відповідальності. У сфері юриспруденції, медицини та в інших галузях рішення мають брати до уваги людські цінності й почуття, але машини не здатні відчувати. Покладаючись на них, суспільство може втратити чутливість до складних етичних виборів.
Прогнози та дослідження вчених
Науковці досліджують вплив ШІ на інтелектуальні можливості людини та її навички. Дослідження, проведене у 2022 році фахівцями Стенфордського університету, показало, що студенти, які використовували алгоритми для підготовки до тестів, мали нижчі результати в розумінні матеріалу, ніж ті, хто навчався без них. Інше дослідження, проведене в Массачусетському технологічному інституті, продемонструвало, що працівники, які регулярно використовували нейромережі для написання текстів, поступово втрачали навички граматичного та стилістичного аналізу.
Прогноз експертів на найближчі 20 років свідчить, що вплив ШІ на суспільство продовжуватиме зростати, підсилюючи залежність людства від технологій. Перед людством стоїть виклик — знайти баланс між інноваціями та збереженням власних унікальних можливостей.