Подорожувати поїздом на швидкості, близькій до швидкості комерційного літака, для багатьох пасажирів звучить як мрія.
Однак Китай наближається до того, щоб зробити цю мрію реальністю для своїх 1,4 мільярда громадян.
Нещодавно країна розпочала будівництво нової лінії для своєї маглев-мережі — поїздів, що підіймаються над колією за допомогою магнітів.
КНР прагне побудувати масштабну мережу маглев-поїздів по всій країні, що дозволить їм розвивати швидкість понад 1000 км/год, тобто більше, ніж у літака на крейсерській висоті (швидкість боїнга 737 — 900 км/год).
Ці маглев-поїзди курсуватимуть у гіперлупах — спеціальних закритих тунелях, що зменшують опір повітря і дозволяють поїздам рухатись значно швидше.
Проте, для досягнення таких швидкостей потрібно подолати низку інженерних труднощів — наразі найшвидші поїзди в історії не перевищують 640 км/год. Наразі Китай уже має дві маглев-лінії — Changsha Maglev та Shanghai Maglev, але їхні швидкості обмежені: 100 км/год і 431 км/год відповідно.
Зараз КНР почала будівництво нового відрізка маглев-мережі довжиною 48,7 км між Чаншею та Ліюянем у провінції Хунань.
Проєкт вартістю 10,44 мільярда юанів є продовженням існуючої лінії Changsha Maglev, що стала другою маглев-лінією в Китаї після Shanghai Maglev, першої у світі комерційної високошвидкісної маглев-лінії.
Shanghai Maglev, який було відкрито понад 20 років тому, і досі залишається найшвидшим комерційним поїздом у світі, розвиваючи максимальну швидкість до 431 км/год.
Цей поїзд щодня перевозить тисячі пасажирів, долаючи 30,5 км між двома терміналами Шанхаю менш ніж за 7,5 хвилини.
Значення маглев
Маглев-поїзди використовують магніти для того, щоб підняти вагони над колією. Це дозволяє позбутися коліс і, відповідно, тертя, що робить поїздки швидшими і тихішими. Швидкість розгону і гальмування значно вища, ніж у звичайних поїздів, а самі поїзди забезпечують набагато комфортніші поїздки.
Наразі швидкість маглев-поїздів обмежена 480 км/год через опір повітря на таких швидкостях. Однак у майбутньому вакуумні трубопроводи, відомі як гіперлупи, можуть дозволити поїздам рухатися більш ніж у сім разів швидше.
Ідея гіперлупу була вперше запропонована інженером Робертом Годдардом ще в 1910 році, але справжнє відродження концепція отримала після публікації документа Ілона Маска, засновника SpaceX, у 2013 році.
Розвиток маглев у Китаї
Китайські інженери продовжують працювати над поїздами, які зможуть курсувати по високошвидкісній маглев-мережі по всій країні. Наприклад, поїзд «T-Flight», розроблений Китайською корпорацією аерокосмічних наук і промисловості (CASIC), нещодавно досяг рекордної швидкості 623 км/год на короткому тестовому відрізку. На таких швидкостях поїздка між Пекіном і Шанхаєм (більше 1000 км) зайняла б менше двох годин.
Для порівняння: літаком цей шлях займає три години, а на швидкісному поїзді — 5,5 годин. Крім того, Китай має швидкісні «Fuxing» поїзди, але вони не використовують технологію маглев (магнітну левітацію).
Однак реалізація амбіцій Китаю щодо маглев може зайняти десятки років і потребувати мільярдів доларів, що порівняно з будівництвом швидкісної лінії HS2 у Великобританії (яка буде рухатися зі швидкістю 360 км/год).
Країни, від Японії до Німеччини, також планують розбудову своїх маглев-мереж, але висока вартість та несумісність з існуючою інфраструктурою залишаються значними бар’єрами на шляху до швидкого впровадження цієї технології.