Продовження реформи місцевого самоврядування в контексті війни та європейської інтеграції
Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України призвела до кардинальних змін у всіх сферах життя, зокрема у розвитку територіальних громад. Перед країною постали нові виклики, яких не було на початку реформи децентралізації. Сьогодні ці виклики потребують актуального реагування та переосмислення підходів до управління на місцях, — зазначає заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін.
Разом із труднощами з’явилися й нові можливості — передусім перспектива набуття членства в Європейському Союзі. Це вимагає нових знань, компетенцій та підходів у роботі посадових осіб місцевого самоврядування й державної служби.
Оновлення концепції реформи
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України розпочало процес оновлення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 року №333. До підготовки нової редакції документа залучено представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, а також українських і міжнародних експертів.
Паралельно з цим, Уряд України затвердив план заходів з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади на 2024–2027 роки (розпорядження КМУ від 26 березня 2024 р. №270). План передбачає комплексні дії щодо посилення спроможності громад, відновлення роботи на деокупованих територіях та підготовку України до вступу в ЄС.
У фокусі – 9 ключових завдань
Згідно з урядовим планом, визначено дев’ять стратегічних завдань:
- Урегулювання питань адміністративно-територіального устрою.
- Переформатування місцевих державних адміністрацій в органи префектурного типу.
- Відновлення органів місцевого самоврядування та виконавчої влади на деокупованих територіях.
- Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади за принципом субсидіарності.
- Посилення фінансової спроможності громад.
- Формування професійної, конкурентної служби в органах місцевого самоврядування.
- Залучення жителів до прийняття управлінських рішень та розвиток форм прямої демократії.
- Зміцнення асоціацій органів місцевого самоврядування.
- Конституційне закріплення результатів реформи після завершення воєнного стану.
Підтримка суспільства та європейське визнання
Результати соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Ради Європи, демонструють, що 77% українців підтримують продовження реформи децентралізації. Це суттєве зростання порівняно з 19% у 2015 році та 63% у 2021 році.
Європейський Парламент ще у лютому 2021 року визнав децентралізацію однією з найуспішніших реформ в Україні. Крім того, Європейська Комісія у своїх щорічних звітах про прогрес України в рамках Пакету розширення (2023 і 2024 роки) підкреслює необхідність подальшого розвитку багаторівневого урядування.