Для майбутньої відбудови України потрібна активна позиція щодо консолідації зусиль влади й бізнесу, а також залучення міжнародних партнерів до цього великого процесу. Про ризиковість вкладення в нерухомість, світовий досвід переходу дозвільних процесів у площину передачі повноважень і відповідальності, захист прав інвесторів, перші кроки держави в активізації іпотечного кредитування в контексті недовіри громадян до банків і держав та завершення містобудівної реформи в інтерв’ю бізнес-глянцю «ЧАС ПЕРШИХ» розповів Лев Парцхаладзе — президент Конфедерації будівельників України, єдиного представника від України в Європейській федерації будівельної промисловості (FIEC).
Наприкінці минулого року ВРУ ухвалила скандальний законопроєкт 5655 про реформу містобудування. Наскільки підтверджуються побоювання, що великі забудовники створять приватні структури контролю містобудівної діяльності без нагляду з боку держави?
Насправді цей законопроєкт не скандальний. Річ у тім, що деякі особи, які керували корупційною діяльністю ДАБІ й не хотіли, щоб цей законопроєкт пройшов, сформували таку громадську думку.
Щодо побоювань, то скажу дуже просто — сьогодні є реєстраційні функції з боку нотаріусів, які раніше були державними. Отже, який забудовник нині має особистого нотаріуса? Такого на практиці немає.
Також розгляньмо ситуацію з БТІ, які раніше також були виключно державними, а зараз це все приватний сектор. Наразі немає забудовника з власним БТІ — це попросту нерентабельно та невигідно, адже відсутній такий великий обсяг робіт, що дозволив би економічно обґрунтовано обслуговувати лише тебе.
Чи простежується тенденція до монополізації ринку, чого дуже боялися опоненти вищевказаного законопроєкту?
Щодо експертизи. Мені невідомо про жодну приватну компанію з експертизи, яка належить хоч одному забудовникові — це також не вигідно! В експертних організацій є жорсткі вимоги, хто має бути в штаті, й утримувати таку кількість людей для однієї компанії немає сенсу.
Єдине, що зараз є на практиці — це співпраця з надійними компаніями-друзями та партнерами, з якими вже є успішний досвід і довіра.
Щобільше, це світовий досвід, коли всі процеси переходять у площину, де передаються повноваження та відповідальність. Якщо якась експертна організація буде робити «ліві» експертні висновки, то її позбавлять статусу й майбутнього заробітку. Крім того, ніхто не погодиться ні на який хабар, за який потрапить у в’язницю. Це нікому точно не потрібно.
Коли ж процеси відбувались у державній структурі, то корупційні ризики були на порядок вищі. Наприклад, людина сьогодні підписала документ, а завтра звільнилась і не несла жодної відповідальності, а тим паче коли ухвалюється все на рівні Комісії — рівень відповідальності просто стирається! Зараз же тільки персональна відповідальність. Це досвід з країн — лідерів світу, і насправді головним відповідальним обличчям стає архітектор, який після підписання проєкту гарантує, що норми ДБН не порушено. А експертна організація, і собі, перевіряє, щоб не було жодних порушень.
Це насправді правильне рішення, оскільки пришвидшує процес. Щодо питання контролю, якщо щось будується й не відповідає ДБН або відбувається незаконне будівництво, то в місцевих органів є повноваження позбавити дозволу на будівництво, а також створити власне підприємство для видачі таких документів. Таким чином розбивається монополія дозвільних документів.
Окрім зовнішнього ворога, ми боремося з внутрішнім — корупцією, в усякому разі так заявляють депутати й президент. Проте, згідно з дослідженням USAID, сфера будівництва та видачі дозволів і ліцензій містять великі корупційні ризики, а річний обсяг хабарів за різними підрахунками може перевищувати 3,5 млрд грн. Наскільки новий закон про реформу містобудування в змозі усунути ці проблеми? В який спосіб?
Не можу погодитися із цією статистикою, адже на сьогодні ми не маємо підґрунтя стверджувати, що нотаріуси беруть хабарі, такого немає. Ми також не можемо констатувати, що експертні організації чи бюро технічної інвентаризації беруть хабарі. Адже фактично все перейшло в приватні руки. Зараз делеговано повноваження і відповідальність за надання послуг. Так само, якщо й цю функцію буде передано, корупція знизиться максимально.
Як наслідок воєнних дій, експерти оцінюють скорочення чисельності працездатного населення в Україні до 40 % за понад 17 місяців війни. Як цей факт впливає на будівельну галузь?
Будівельна галузь дуже сильно постраждала, багато будівельників сьогодні на фронті — це факт. Сподіваюся, що після війни всі повернуться, навіть більше працездатного населення перейде в будівельну галузь, бо роботи буде дуже багато.
В яких регіонах, на ваш погляд, доцільно нині будувати нові житлові площі, враховуючи ймовірність обстрілів?
Владою вже визначено близько 8 областей, у яких сьогодні йде повне відновлення. Сьогодні там потрішки, наскільки влада має можливість, іде відновлення (наприклад, у таких областях: Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська й Одеська). В майбутньому, звісно можна розширювати.
А щодо питання, де доцільно будувати нові житлові площі, то в Законі України 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» прописано, що людям видаватимуться сертифікати на пошкоджене чи зруйноване майно й людина сама обиратиме, в якому регіоні та місті хоче отримати житло. Ми активно долучалися до його розроблення, збору пропозицій та зауважень і раді, що законодавці ухвалили таке рішення. Люди більше будуть прив’язані до роботи, ніж коли мають лише бажання повернутися додому в рідне місто. Відповідно, ми не можемо збудувати житло й змусити людину повернутися туди. Не кожен захоче повернутися в Бахмут, не кожен захоче повернутися в Маріуполь, навіть після війни, маємо це розуміти.
В серпні Парламент ухвалив законопроєкт № 8138 про покращення інвестиційного клімату. Серед ключових змін — зменшення порогу заходу для інвестора з 20 млн євро до 12 млн євро. Чи матиме це рішення вплив на інвестиційну привабливість будівельної сфери?
Ми раді, що така ініціатива є. З іншого боку, ми більше хотіли б бачити підтримку малого та середнього підприємця, а не тільки великого іноземного. Треба подивитися, як це може працювати. Водночас може бути зворотній негативний ефект, бо будуть обурені ті, хто проінвестував умовно лише 10 млн і не має пільг, а той, хто 12 млн — матиме колосальні пільги. Можуть по-різному реагувати. Але ініціатива цікава.
Будівництво укриттів є одним з найболючіших питань для суспільства: які рішення щодо укриття будуть, на ваш погляд, найефективніші в Україні — «безпечні кімнати» ізраїльського зразка чи інші варіанти?
По-перше, треба враховувати, що війна закінчиться й ми забудемо укриття як страшний сон, я сподіваюся. Щодо найефективнішого рішення, то треба розуміти, що укриття не є бомбосховищами, їх створено для того, щоб захистити людей від уламків. Відповідно, прийнято новий ДБН «Захисні споруди цивільного захисту», який стосується облаштування та будівництва укриттів, набуває чинності 1.11.2023 року. Так, відтепер всі нові об’єкти, що будуються, повинні мати приміщення, які може бути використано як укриття. Тож, хто хоче, може робити й окремі кімнати. Також гарна ідея — робити приміщення загального користування, які в громадський час можна використовувати як соціальні приміщення під гуртки, спортзали, паркінги. А у воєнний час можна облаштовувати під укриття.
Державою вже зібрано десятки тисяч заявок про втрачене житло. Чи потрібно розмежовувати питання компенсації втрат, пов’язаних із втратою житла, та відновленням повністю зруйнованих кварталів, міст, селищ?
Так, це різні речі. Безумовно, якщо є пошкодження, то їх можна відремонтувати, а якщо інфраструктуру повністю зруйновано, то Законом України № 2923-IX передбачено чіткий механізм, згідно з яким громадянам надається сертифікат і людина може обрати в будь-якій точці України житло й обміняти його на сертифікат. Адже у зв’язку з війною близько 6,2 млн українців наразі перебувають за кордоном, а 5 млн стали внутрішніми переселенцями. І не факт, що вони захочуть повернутися жити там, де жили до війни.
Серед низки чиновників є думка, що надання компенсацій за втрачене житло повинно відбуватися не в грошовій формі… начебто, великі ризики. Наскільки ви розділяєте це твердження?
Тут треба сказати, що вихід — тільки сертифікати, а гроші не можна. Лише сертифікати на нове житло. Так, ми підтримуємо й поділяємо таку думку. Але варто також додати, що сертифікати треба видавати тільки на первинне житло, щоб економіка країни також розвивалася.
Які ризики несе в собі намагання держави централізовано розв’язувати житлове питання шляхом створення великих проєктів?
Це може бути й, скоріш за все, буде. Але, на мою думку, ефективніше буде, якщо не змушувати людей заселятися централізовано за якимось проєктом, а давати сертифікати, згідно з якими вони самі матимуть змогу вибирати, а бізнес, своєю чергою, підлаштується. Крім того, завдяки конкуренції пропонуватиме кращі умови, цікавіші проєкти. Вважаю, це буде швидше розв’язувати житлове питання.
Попри війну, в столиці триває своєрідний «марафон знищення історичної архітектурної спадщини», і це в час повномасштабної війни. Що це — свавілля забудовників, місцевої влади, Мінкульту чи мовчазна згода всіх сторін?
Такі випадки були, ми бачили, наприклад, на історичному Подолі. Це, безумовно, порушення закону, моральних і етичних норм. Закон має бути одним для всіх. Вважаю, треба суворіше ставитися до таких ситуацій і вводити жорсткіші санкції.
Через повномасштабну війну в Україні вже утворилося понад 100 млн тонн сміття, третина з якого — будівельне. Чи є інструменти для стимулювання бізнесу заходити в цю складну тему?
Насправді є сучасна спецтехніка, яка таке будівельне сміття перетворює, до прикладу, на щебінь, витягує метал, а інколи з нього виготовляють цемент. І все це, всі такі технології нам знадобляться для відновлення України. Як пропозиція, такий щебінь може бути використано в зовнішніх покриттях, та й це не єдиний спосіб використання такого матеріалу, їх чимало. Водночас зазначу, що є іноземні компанії, які вже розглядають можливість робити це в Україні.
Яку роль може відіграти КБУ в планах повоєнного відновлення країни?
Конфедерація будівельників України (КБУ) займає активну позицію щодо консолідації зусиль влади й бізнесу для майбутньої відбудови України, а також залучення міжнародних партнерів до цього великого процесу. Ми проводимо низку стратегічних обговорень того, як правильно й ефективно відновлювати Україну. Намагаємося допомагати громадам отримувати донорські гроші, допомагаємо технічно й експертно, радимо, до яких донорів звертатися та які потрібні документи і як їх розробляти. Ми сприяємо тому, щоб усі донори й замовники знайшли кращі компанії для швидкої та ефективної реалізації проєктів. Також багато наших компаній — учасників КБУ вже зараз беруть участь у реалізації відновлення України.
Крім того, КБУ — єдиний представник від України в Європейській федерації будівельної промисловості (FIEC), до складу якої входять 32 національні федерації-члени з 27 європейських країн. З ініціативи Конфедерації за результатами багатьох зустрічей з FIEC було створено робочу (цільову) групу Task Force FIEC – EIC «Ukraine». Вона об’єднує весь європейський будівельний бізнес для майбутньої відбудови нашої держави. В рамках зустрічей Task Force FIEC – EIC «Ukraine» активно обговорюються питання допомоги Україні, зокрема навчання українських спеціалістів закордоном (наразі відомо про ініціативи Словаччини та Бельгії).
Європейський бізнес укотре проявляє зацікавленість у допомозі Україні. Так, наприклад, за результатами засідання було розроблено Рекомендації щодо майбутнього відновлення, спрямовані до всіх, хто зацікавлений у відбудові України, та обговорено пропозиції до REGULATION OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on establishing the Ukraine Facility.
Отже, одне із завдань КБУ — переконати міжнародних партнерів, що ми можемо бути їхньою бізнес-опорою в Україні. Але також ми зацікавлені в захищеності інтересів українських будівельних компаній і виробників у цій співпраці з відновлення України. Тобто, щоб це не стало захопленням західним будівельним ринком української галузі. Також ставимо за мету введення інновацій, які будуть корисними нашим будівельним компаніям у рамках ефективної співпраці з міжнародними партнерами. Наприклад виведення робочого ринку з тіні та встановлення чітких ринкових правил, вільний доступ до фондів, кредитів і страхування є, на нашу думку, чудовими ініціативами.
Текст: Юрій Майборода.