25 лютого 2026 року, Посольство Держави Ізраїль в Україні, спільно з агенцією по розвитку міжнародного співробітництва МАШАВ, передали системи резервного живлення для потреб Київської обласної державної адміністрації. Церемонія передачі понад 100 систем резервного живлення та систем енергонезалежності, відбулася за участі Миколи Калашника, голови Київської обласної військової адміністрації, та Міли Цур, заступниці голови місії Посольства Держави Ізраїль в Україні. “Лікарні повинні безперервно працювати. Школи та укриття мають залишатися безпечними. Родини повинні мати змогу залишатися на зв’язку. Електроенергія є фундаментом, який дозволяє громадам вистояти та відновлюватися,” наголосила Міла Цур. Микола Калашник, у свою чергу, подякував Державі Ізраїль за підтримку та допомогу, зазначивши, що передані портативні системи живлення допоможуть забезпечити безперервну роботу соціальних закладів і підтримати мешканців Київщини в умовах перебоїв з електропостачанням.

*Напередодні, міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар мав телефонну розмову з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою щодо гуманітарної допомоги для Київщини під складної енергетичної ситуації. Ізраїль продовжує підтримувати Україну і надавати гуманітарну допомогу.

*24 лютого, Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію “Підтримка сталого миру в Україні”, ініційовану Україною в рамках 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН. Держава Ізраїль, серед інших 107 країн, голосувала на підтримку України.

Прес-служба Посольства Держави Ізраїль в Україні

Запис ЕНЕРГІЯ НЕЗЛАМНОСТІ: ІЗРАЇЛЬ ПЕРЕДАЄ КИЇВЩИНІ ПОНАД 100 СИСТЕМ ЖИВЛЕНННЯ спершу з'явиться на ЧАС ПЕРШИХ.

Ваш досвід у структурах НАТО робить Вашу думку особливо цінною для України. Як Ви оцінюєте поточні плани Альянсу щодо підтримки України?

З мого досвіду, як у штаб-квартирах НАТО, так і зараз у Києві, очевидно, що Альянс перейшов від надзвичайних заходів до створення стабільної та системної архітектури підтримки України. Посилене Представництво НАТО в Україні отримало ширший мандат і відіграє ключову роль у координації щоденної роботи — навчань, стандартизації, практичної допомоги. Це саме той підхід, що забезпечує передбачуваність і сталість підтримки, а не її епізодичність.

Сьогоднішня стратегія НАТО спрямована на те, щоб зробити Україну більш спроможною, самодостатньою та сумісною з практиками союзників, не стираючи при цьому межі між партнерством і членством. Головний акцент — на практичній співпраці: удосконаленні підготовки, логістики, системи командування, щоб надана допомога була ефективною й довгостроковою. Водночас Альянс інвестує в стійкість українського оборонно-промислового комплексу — стимулює локальне виробництво, технічне обслуговування й модернізацію, аби замінити короткочасну допомогу на довготривалі можливості.

Греція є членом Альянсу з унікальним досвідом балансування між безпековими інтересами та дипломатією. Які уроки цього досвіду можуть бути корисними для України?

Один із головних уроків — це дисципліна балансу. Сильне стримування завжди має супроводжуватися послідовною дипломатією — і все це в межах чітко визначених національних «червоних ліній». Усі міністри оборони Греції наголошували: підтримуючи партнерів, не можна послаблювати власну обороноздатність.

Греція сьогодні проводить масштабну реформу сектору безпеки, переходячи до мережевих високотехнологічних можливостей і зміцнюючи систему протиповітряної оборони. Це стратегія не на рік, а на десятиліття. Для України важливо саме це — закріпити реформи в довгостроковому плані.

Ще один важливий аспект — інтероперабельність. Спільна щоденна робота Греції із союзниками показує: найшвидший шлях до скорочення прогалин у спроможностях — це стандартизація процесів експлуатації та технічного обслуговування техніки. І, безумовно, до цього процесу слід залучати промисловість — те, що Україна вже активно робить.

Загалом, роль Греції в НАТО демонструє важливість політичної культури мостобудування: захищати міжнародне право без двозначності, водночас підтримуючи канали діалогу, які знижують ризики.

Торговельно-економічні відносини є ключем до стабільної співпраці між нашими країнами. Як Ви оцінюєте нинішній стан двосторонньої торгівлі й перспективи її розвитку?

Україна вже давно є одним із ключових торговельних партнерів Греції — наші зв’язки сягають XVIII–XIX століть, коли Маріуполь і Одеса були центрами грецької торгівлі. І що вражає — навіть під час війни торгівля не лише збереглася, а й зросла.

Між 2020-м і 2024 роками обсяг двостороннього товарообігу зріс майже в п’ять разів — з приблизно 370 мільйонів євро до 1,64 мільярда. Найрізкіше зростання відбулося після 2022 року. У 2024 році Україна стала 12-м найбільшим напрямком для грецького експорту, піднявшись із 24-го місця, і становила 2,5% загального обсягу експорту Греції. Водночас Греція посіла 9-те місце серед постачальників для України.

Основу імпорту з України становлять агропродукти — зернові культури (кукурудза, пшениця), соя та соняшникова олія, а також феросплави й пиломатеріали. З боку Греції помітно зросли постачання нафтопродуктів, фруктів і овочів, фармацевтичних препаратів, алюмінію та міді. Одна грецька компанія нині забезпечує близько 60% імпорту мідних труб до України.

Післявоєнна відбудова України відкриває величезні можливості для грецького бізнесу — у сферах будівельних матеріалів, відновлюваної енергетики, фармацевтики, медичного обладнання та харчового перероблення. Україна залишатиметься важливим постачальником зерна, а також перспективним партнером у сфері цифрових і оборонних технологій.

1,64 млрд євро
Становить обсяг двостороннього товарообігу між Україною та Грецією. Він зріс майже в п’ять разів у період між 2020-м і 2024 роками

Після трирічної перерви, спричиненої війною, Комерційний відділ нашого Посольства знову працює в повному обсязі, підтримуючи грецькі компанії, які досліджують ці можливості.

Війна суттєво вплинула на інвестиційний клімат. Як Ви оцінюєте ризики, реформи та можливості для грецьких і міжнародних інвесторів?

Живучи й працюючи в Києві, я можу сказати: питання безпеки залишається головним для будь-якого інвестора. Пошкоджена інфраструктура та порушені ланцюги постачання, особливо на сході й півдні, створюють очевидні виклики. Але в Києві та західних регіонах економічне життя відновлюється — організовано, з вражальною адаптивністю.

Окрім безпекових ризиків, існують структурні проблеми: корупція, тіньова економіка, інституційна слабкість, а також інфляція, нестача робочої сили, валютні обмеження. Попри це, Україна демонструє надзвичайну стійкість. Відкриття переговорів про вступ до ЄС у грудні 2023 року стало потужним стимулом реформ — у сфері управління, прозорості та верховенства права. Особливо показовою є цифровізація, яка скорочує бюрократію та повертає довіру до державних інститутів.

Після вторгнення обсяги грецьких інвестицій скоротилися — із близько 30 мільйонів євро у 2021 році до 20 мільйонів у 2023-му. Менше половини з п’ятдесяти грецьких компаній, що працювали раніше, залишилися в Україні. Однак великі гравці, як-от Piraeus Bank та Coca-Cola HBC, зберегли свою присутність.

Сьогодні ж відбудова України відкриває колосальний потенціал: від інфраструктури й зеленої енергетики до охорони здоров’я, екотехнологій і суднобудування в Одесі та Миколаєві — галузей, стратегічно важливих для грецьких морських інтересів.

У червні 2024 року ми спільно з партнерами провели перший Грецько-український бізнес-форум у Києві після початку війни, який зібрав компанії обох країн у сферах енергетики, будівництва й оборони. У листопаді 2025 року Греція представить національний павільйон на виставці Rebuild Ukraine у Варшаві, який очолить заступник Міністра закордонних справ пан Теохаріс.

Моя порада грецьким компаніям проста: діяти вже сьогодні. Ті, хто зробить перші кроки зараз, завтра матимуть найкращі позиції — а українці ніколи не забудуть, хто був поруч у складні часи.

Енергетика сьогодні є однією з ключових сфер співпраці. Яку роль може відіграти Греція у відновленні енергосистеми України?

Енергетика — це, без сумніву, одна з найперспективніших галузей для спільної роботи. Греція досягла значних успіхів у розвитку відновлюваних джерел енергії та реалізації програм енергетичного переходу. І ми готові ділитися цим досвідом.

Кілька грецьких компаній із сильними міжнародними портфелями вже виявили зацікавлення українським енергетичним сектором. Особливо тішить, що одна з провідних грецьких компаній — учасниця Грецько-українського бізнес-форуму — вже підписала угоди про співпрацю над масштабними проєктами у сфері відновлюваної енергетики з українськими та європейськими партнерами. Упевнений, що невдовзі за нею підуть інші.

Масовий туризм з України до Греції завжди був важливим фактором. Чи можна сказати, що цей тренд зараз завершився, чи Ви бачите можливість його відновлення?

Безперечно. У період із 2016-го по 2019 рік кількість українських туристів у Греції більш ніж подвоїлася, досягнувши майже пів мільйона. Багато хто подорожував автомобілем — особливо до Халкідікі та північних регіонів країни.

Пандемія, а потім війна різко зупинили цей потік. Але я переконаний: коли настане мир, українці знову відкриють для себе Грецію — не лише заради її гостинності, а й заради нових вражень. Освітній, медичний, конференційний, гастрономічний, спортивний і морський туризм — усі ці напрями мають чудовий потенціал для розвитку.

Міграційні процеси значно активізувалися під час війни. Як Греція реагує на зростання кількості українських мігрантів і наплив біженців з інших країн?

Україна нині стикається з гострим дефіцитом робочої сили через мобілізацію та міграцію. Водночас багато українців успішно інтегрувалися в грецьке суспільство. Сьогодні понад 25 тисяч українців живуть і працюють у Греції, більшість — під тимчасовим захистом.

Жінки переважно зайняті у сфері догляду, чоловіки — у будівництві та сільському господарстві. Але дедалі більший потенціал ми бачимо й у галузях технологій і оборонної промисловості, де українські інженери та програмісти можуть зробити вагомий внесок. Українці приносять із собою професіоналізм, дисципліну й витривалість — риси, які високо цінують у Греції.

Грецька громада в Україні має глибоке історичне коріння. Як сьогодні Посольство підтримує та взаємодіє з нею?

Українська грецька громада — одна з найстаріших і найживіших у світі. Від Одеси до Маріуполя греки століттями брали участь у формуванні української ідентичності. Ми повинні знову відкривати одне одного. Наприклад, мало хто знає, що підготовка нашої Національної революції 1821 року відбувалася саме в Одесі, а її очільник Александрос Іпсілантіс жив у Києві.

Нам усім варто глибше пізнавати історію наших країн — щоб не ставати жертвами дезінформації.

Посольство тісно співпрацює з грецькими асоціаціями, школами та культурними товариствами по всій Україні. Наші пріоритети — підтримка грецькомовної освіти, сприяння культурним ініціативам, які відображають спільну спадщину, і забезпечення активної участі діаспори в культурному й соціальному житті країни. Ці громади є живим уособленням грецько-української дружби.

Як Греція відреагувала на прибуття українських біженців після початку вторгнення?

З перших днів війни Греція діяла з почуттям глибокої солідарності. Десятки тисяч українців знайшли притулок у нашій країні. Уряд оперативно забезпечив їм тимчасовий захист, медичну допомогу, доступ до освіти й ринку праці.

Для нас інтеграція — це не лише гуманітарний жест, а й можливість. Українці приносять із собою енергію, талант і креативність, які збагачують наше суспільство й зміцнюють людські зв’язки між нашими народами.

Православ’я завжди поєднувало українців і греків. Як Ви оцінюєте нинішні процеси в українській церковній сфері?

Православ’я є однією з найдавніших духовних ниток, що поєднують наші народи — від хрещення Київської Русі до сьогодні. Україна нині переживає глибокі трансформації в надзвичайно складних обставинах.

Головне — щоб віра залишалася джерелом єдності та моральної сили, а не розбрату. Греція з повагою ставиться до вибору, який українці роблять у своїй духовній сфері. Діалог і толерантність мають переважати над конфліктом. Наші стосунки базуються не лише на спільній вірі, а й на спільних демократичних цінностях і політичній солідарності.

Культурна дипломатія часто називається душею зовнішньої політики. Які ініціативи ви реалізуєте для зміцнення культурних зв’язків між нашими країнами?

Культурний обмін залишається наріжним каменем нашої діяльності. Навіть у час війни ми продовжуємо підтримувати виставки, академічні проєкти, співпрацю з українськими університетами, ініціативи, що популяризують нашу спільну історію — від літератури й мови до сучасного мистецтва.

Такі проєкти зміцнюють взаєморозуміння, створюють простір для діалогу й нагадують, що культура живе навіть тоді, коли навколо панує конфлікт. Вона буде одним із ключових чинників у процесі відновлення довіри та партнерства між нашими народами.

Війна суттєво змінила стратегічний баланс у Чорноморському регіоні. Яким Ви бачите майбутнє співробітництво України та Греції в цьому контексті?

Чорне море має глобальне значення для торгівлі, енергетики та продовольчої безпеки. Забезпечення безпечного судноплавства є життєво важливим. Війна порушила морські маршрути, що стало серйозним викликом для міжнародної стабільності.

Греція, як провідна морська держава та сусід регіону, повністю підтримує Конвенцію ООН із морського права. Ми підтримуємо кожну ініціативу, спрямовану на гарантування вільних і безпечних морських шляхів.

За попередніми оцінками, судна під грецьким контролем перевозять близько 50% українського морського експорту. Ми також активно підтримуємо ініціативу «Grain from Ukraine».

Для нас участь у чорноморській безпеці — не лише економічне, а й моральне зобов’язання, засноване на захисті міжнародного права та солідарності з Україною.

Греція у 2025–2026 роках є непостійним членом Ради Безпеки ООН, що додає їй нових міжнародних можливостей. Чого Ви очікуєте від участі Афін у цьому органі, відповідальному за підтримання миру й безпеки?

Три грецькі слова, що починаються з літери «D», найкраще описують наш підхід: Dialogue (Діалог), Diplomacy (Дипломатія), Democracy (Демократія).

У час глобальних криз Греція використовує своє місце в Раді Безпеки для посилення механізмів мирного врегулювання через діалог і зміцнення верховенства міжнародного права. Ми зосереджуємося на запобіганні конфліктам, посередництві й усуненні глибинних причин нестабільності.

Що стосується України — наша позиція однозначна: жоден мир не може бути досягнутий без самої України, без поваги до її незалежності, територіальної цілісності та безпеки її майбутнього. Саме ці принципи визначають внесок Греції до Ради Безпеки ООН.

Запис БУДУЮЧИ МОСТИ МІЖ СТІЙКІСТЮ ТА МОЖЛИВОСТЯМИ, ДИПЛОМАТІЯ ГРЕЦІЇ КОНСТАТУЄ: НАВІТЬ У ЧАСИ ВІЙНИ ВАРТО МИСЛИТИ КАТЕГОРІЯМИ МАЙБУТНЬОГО спершу з'явиться на ЧАС ПЕРШИХ.

У чому полягає унікальність ініціативи Diplomatic Legal Hub для українського правового й дипломатичного середовища?

Унікальність Diplomatic Legal Hub полягає в тому, що вперше практикуючі адвокати об’єдналися з представниками дипломатичного корпусу в єдиній платформі, а не в традиційній громадській організації чи бізнес-клубі. Це інтерактивний онлайн-майданчик, який у режимі реального часу переходить із консультаційної площини в практичну — забезпечуючи юридичну допомогу іноземним громадянам, бізнесу й людям, що постраждали від агресії Російської Федерації.

Скільки експертів зараз залучено до проєкту та як ви формуєте команду?

Команда формується за принципами прозорості, практичного досвіду та готовності фахівців присвячувати свій час допомозі іноземним громадянам. Нині до ініціативи залучено понад 70 координаторів — це практикуючі адвокати з 8 провідних юридичних команд. В основі роботи — принцип безперервності в наданні правової допомоги.

DiplomaticLegal Hub визначає себе як платформу між дипломатією та правом. Як саме відбувається ця взаємодія?

Diplomatic Legal Hub — це практичний інструмент для дипломатів, що допомагає їм реалізовувати свої місії та захищати громадян країн, які вони представляють. Хаб функціонує як міст між дипломатичними представництвами та українськими адвокатами, надаючи повний спектр правового захисту іноземців в Україні.

Які основні напрями діяльності проєкту сьогодні є пріоритетними?

Серед основних напрямів:

• захист іноземних громадян і бізнесу від наслідків російської агресії;
• юридична допомога у випадках пошкодження майна чи шкоди здоров’ю;
• підтримка іноземних військових, які служать у Збройних силах України, зокрема в питанні отримання компенсацій і виплат.
  У майбутньому проєкт планує розширення напрямів діяльності.

Які виклики виникають у юридичному супроводі іноземців, що постраждали від війни або служать у ЗСУ?

Такі справи є складними через міжнародну юрисдикцію. Щомісяця розглядається кілька кейсів, здебільшого пов’язаних із представництвом іноземних військових легіонерів, журналістів, лікарів і місій, які потрапляють під обстріли. Часто йдеться про підготовку документів для Міжнародного кримінального суду, що потребує глибокої правової експертизи та координації з міжнародними структурами.

Які найпоширеніші запити надходять від іноземних компаній, що працюють в Україні?

Основні звернення стосуються фіксації збитків, завданих російськими обстрілами, і підготовки позовів до російських компаній або їхніх афілійованих структур. Команда допомагає визначити, чи є конкретний випадок приватним господарським спором, чи він має зв’язок із державою-агресором, що впливає на юридичну стратегію.

Чи можна стверджувати, що через Diplomatic Legal Hub створюється нова культура взаємодії між іноземцями та українською державою?

Так, саме це і є одним із головних досягнень ініціативи. Платформа фактично замінила формат традиційних бізнес-клубів і палат, ставши сучасним, інтерактивним і відкритим середовищем для комунікації між іноземцями та українською правовою системою. Diplomatic Legal Hub надає безплатну допомогу, яку держава часто не може забезпечити, і створює умови для нової моделі співпраці — прозорої, ефективної та партнерської.
У перспективі платформа може стати й об’єктом грантової підтримки іноземних держав, що дозволить системно розвивати правову допомогу громадянам інших країн в Україні.

Текст: Анна Кравченко

Запис ПРОЄКТ DIPLOMATIC LEGAL HUB — ПЛАТФОРМА ДОВІРИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА СВІТОМ, ДЕ ЗАКОН І ДИПЛОМАТІЯ ПРАЦЮЮТЬ РАЗОМ ЗАРАДИ ЛЮДЕЙ спершу з'явиться на ЧАС ПЕРШИХ.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю в етері телевізійного марафону «Єдині новини» сказав: «Напевно, у нас буде модель угоди зі Сполученими Штатами, схожа на ізраїльську, за якою ми отримаємо зброю, технології, підготовку, фінанси тощо… нам потрібно навчитися жити у війні, як Ізраїль». Що, на Ваш погляд, пане Посол, можуть означати слова «жити як Ізраіль»?

Вважаю, президент мав на увазі, що Україна, так само як і Ізраїль, на жаль, буде змушена жити в умовах небезпеки та, пропри загрози, розвиватися як вільна, демократична й економічно успішна країна. Тому приклад Ізраїлю, як жоден інший, підходить для України.

Ізраїль живе в таких умовах із перших днів свого існування (прим. ред..з 1948 року — прим. ред.) і, всупереч усім загрозам, зумів зберегти державність, досягти значних успіхів в економіці та стати самодостатньою державою у військовому плані. І це, на мою думку, — ключовий момент для України, яка, зрештою, прийде до того, що також стане самодостатньою державою, як і Ізраїль. Ми, як Ви знаєте, не є членами НАТО, та можемо розраховувати виключно на власні сили в разі воєнної загрози. Звичайно, у нас є союзники. У нас є двосторонні угоди з низкою країн, проте, в плані безпеки Ізраїль завжди передусім розраховує виключно на власні сили.

Українська влада під приводом війни жорстко обмежила свободу слова (відбір ліцензій на мовлення, закриття ЗМІ, введення єдиного телемарафону). При цьому усіляко схиляють до думки, що обмеження свободи слова під час війни — це нормально, оскільки свобода може «працювати» на супротивника. Яка ситуація зі свободою слова в Ізраїлі в умовах постійної військової небезпеки? Чи функціонують опозиційні медіа?

В Ізраїлі майже всі медіа — опозиційні. І це не залежить від того, який уряд перебуває при владі. Наші медіа традиційно критикують владу — це нормальний порядок речей. Що стосується обмежень, то єдине обмеження в Ізраїлі для медіа, — це військова цензура, яка дивиться на все крізь призму загроз національної безпеки. Об’єктом такої цензури є інформація, що стосується воєнних дій і справ державного значення в цій сфері. Публікації такого характеру повинні пройти військову цензуру. Все інше — не цензурується.

Жодної політичної цензури в Ізраїлі немає. Навіть в період війн і загрози тероризму свобода преси та інших медіа зберігається на тому ж рівні, та критика уряду продовжується, незважаючи ні на що.

Згідно з одним із публічно доступних планів відновлення польотів авіації в Україні фігурує дата — кінець 2023 року, про що повідомив CEO авіакомпанії-лоукостера Ryanair Майкл О’лірі в інтерв’ю одному з українських інформ-агентств. Як нам відомо, експерти з України спільно з ізраїльськими колегами також працюють у сфері передачі досвіду польотів цивільної авіації в умовах можливих атак безпілотників, ракет і т. п. Наскільки реально, на Ваш погляд, відновлення польотів в умовах поточної ситуації?

Ізраїльський досвід показує, що нормальне функціонування аеропорту можливе за умови якісного захисту ППО. І Ви правильно зазначили, що українські експерти разом з ізраїльськими працюють над питаннями можливого відновлення авіасполучення в умовах війни. Наші експерти тут на місці знайомляться із ситуацією та надають свої рекомендації. Особисто я дуже сподіваюся, що справді вдасться запустити роботу аеропорту на західній Україні у Львові.

Загалом же більше інформації в аспекті перспектив відновлення польотів можуть надати безпосередньо фахівці, які вивчають це питання.

На початку військових дій Ізраїль став співавтором рішення ООН, яке засуджувало російську агресію. При цьому позиція Ізраїлю щодо російсько-української війни відповідно до заяв наших політиків настільки «нейтральна», що наш посол Євген Корнійчук схарактеризував політику уряду Нетаньяху як проросійську. Як Ви прокоментуєте таку заяву?

Ізраїль озвучив свою позицію на самому початку війни. Ця позиція чітка: ми підтримуємо Україну, ми проти російської агресії. І це послідовна позиція з 2014 року, коли ми вперше підтримали територіальну цілісність України й жодного разу ні на міліметр не відступали від цієї позиції.

Раніше, відповідаючи на запитання українських журналістів щодо причин непередачі озброєння Україні, було зазначено, що Вас турбує можливість витоку технологій в Іран. Чи змінилася ситуація станом на сьогодні?

Ізраїль дуже обережно підходить до питань, пов’язаних із військовим співробітництвом з іншими країнами, а тим більш із країнами, які перебувають у стані війни. Проводячи нашу політику в цій сфері, ми не можемо залишати осторонь власні інтереси та власну безпеку. Якщо ми перейдемо певні червоні лінії чи дозволимо собі певні необережні кроки, це матиме геть негативні наслідки, серед яких може бути війна чи спалах терору, що кінець кінцем призведе до загибелі ізраїльських громадян. Жоден уряд Ізраїлю на це ніколи не піде. Тому ми ставимося до таких питань із великою обережністю й намагаємось уникати публічності в цих питаннях.

Нам відомо, що з 2010 року в Росії на «Уральському заводі цивільної авіації» в Єкатеринбурзі налагоджено випуск безпілотників за ізраїльською ліцензією. Станом на 2023 рік ліцензію, наскільки нам відомо, не відкликано. Чому в цьому питанні Ви не переживаєте за можливість передачі технологій в Іран?

Те, про що Ви говорите, було багато років тому й, по факту, це була чи не єдина угода з Росією у військово-промисловій сфері. З Україною також були двосторонні угоди в безпековій сфері — ці угоди могли бути набагато більш продуктивними, якби Україна проявляла свого часу більшу зацікавленість у розвитку двосторонніх відносин.

Хочу наголосити, що завжди при укладанні контрактів про передачу військових технологій, Ізраїль прораховує багато ризиків і докладає максимум зусиль, щоб ці технології не опинилися в руках потенційних ворогів Ізраїлю. Іран, безумовно, є ворогом Ізраїлю. Цей принцип є одним із тих, які ми завжди беремо до уваги.

За даними видання Times of Israel, ізраїльська система раннього оповіщення запрацює в Україні у вересні цього року. Які переваги цієї системи над поточною?

Не знаю, як урешті-решт виглядатиме ця система в України, адже ваші реалії значно відрізняються, ваші загрози суттєво інші. Наші системи ППО та системи оповіщення розраховані на ті загрози, з якими зіштовхується Держава Ізраїль. Це загрози доволі примітивних ракет, якими нас обстрілюють із сектору Газа та південного Лівану. З такими загрозами наші системи безпеки справляються доволі успішно.

Наскільки мені відомо, наразі проходить етап адаптації ізраїльської системи до потреб України, до розмірів України та її географічних особливостей.

Якщо ця система працюватиме так само як в Ізраїлі, то система інформуватиме про потенційні ризики удару в конкретних регіонах, значно звужуючи радіус можливого враження. Це точкове інформування населення в рамках, скажімо, одного району міста, в якому слід оголошувати повітряну тривогу. Тобто тривогу по всій країні оголошувати не буде необхідності. Принаймні, в Ізраїлі система працює саме так. І саме через це люди прислуховуються до сигналів повітряної тривоги та сприймають її вкрай серйозно.

Відкриваючи навесні у Львові перший ізраїльсько-український саміт із фізичної та психологічної реабілітації, Ви стверджували, що саме ізраїльська модель реабілітації найкращим чином підходить для України. Які її сильні сторони?

Вважаю, що найважливішим у цій моделі є саме комплексність підходу. Йдеться не лише про реабілітацію людей одразу після поранення, а про комплексну реабілітацію, яка триває все життя. Ми виходимо з тих засад, що людина з пораненням чи іншою травмою потребує підтримки протягом всього життя. Підтримувати потрібно не лише цю людину, а і її родину. Працювати також потрібно із суспільством, зробити так, щоб соціум приймав людину такою, як вона є, та ставився до неї адекватним чином. Для цього, щонайменше, слід розуміти причини посттравматичного синдрому.

Комплексний підхід також охоплює поняття безбар’єрності на всіх етапах і психологічну реабілітацію. Все це в комплексі і є візитною карточкою Ізраїлю у сфері комплексного підходу до реабілітації. І ми докладаємо багато зусиль для запуску подібної системи в Україні, відкриваючи нові центри.

Україна змушена наразі справлятися з колосальною кількістю людей, які потребують реабілітації, насамперед фізичної. А якщо говорити про психологічну, то потребу в ній відчувають, мабуть, мільйони громадян України. Ізраїль готовий ділитися досвідом у цій сфері. І ми активно ділимося.

Фінансування цих програм державне чи приватне?

Держава Ізраїль фінансує місії з навчання психологів і соціальних працівників. За період війни, за різними підрахунками, понад 400 фахівців з України відвідали Ізраїль для обміну досвідом за різними напрямами. Ще декілька тисяч пройшли навчання онлайн. Ми продовжуватимемо допомагати Україні в цій та інших сферах. Серед них — підготовка процесу навчання для адаптації до умов війни, медична сфера, сфера водопостачання та інші.

У квітні 2023 року Ви особисто домоглися скасування рішення про перейменування вулиці Пржевальського в столиці України на честь колабораціоніста Кубійовича. Чому зроблено ставку саме на цю вулицю, тоді як десятки вулиць у столиці перейменовано іменами людей, що активно співпрацювали з фашистами за часів Другої світової війни?

Наша позиція щодо людей, які підтримували нацистську ідеологію, не змінилася. Ми її висловлювали постійно та відкрито. І я радий, що справді вдалося завадити перейменуванню в цьому випадку. На той час це був збіг обставин: якраз обговорювалося це питання, і ми звернули на нього увагу. Стосовно інших вулиць — на жаль, це вже питання до київської влади.

На мою думку, коли питання виноситься на голосування, люди часто не знають, про кого безпосередньо йдеться та яку роль в історії відігравала конкретна особистість. Не знаю, як подавалося саме це питання, проте знаючи історію, ми завжди виступали проти перейменування вулиць і глорифікацію тих, хто був яскравим прихильником нацистської ідеології.

До війни, згідно з експортною стратегією України, Ізраїль входив до двадцятки найперспективніших ринків, обсяг експорту наших товарів майже в 5 разів перевищував імпорт ізраїльських. Яка статистика станом на цей рік?

На жаль, під час війни ми не маємо жодних даних, якими можна було б оперувати. Принаймні, до нас такі дані не надходили. Що стосується зовнішньої торгівлі, то об’єктивно ці показники значною мірою скоротилися, адже ізраїльський імпорт з України — це переважно було збіжжя. До початку воєнних дій Ізраїль закуповував українське зерно тут, проте одразу після — переорієнтувався на інші ринки для диверсифікації постачань зернових. Якщо ситуація дозволить, звичайно, ми повернемося до закупівель з України, адже навіть з погляду логістики це завжди було простіше, швидше й економніше.

Якщо ж говорити про експорт Ізраїлю, то навіть до війни, на жаль, він був надто незначним. Маю сподівання, що після закінчення воєнних дій ми зможемо виправити цю ситуацію.

Ізраїль може закрити потреби України у сферах водних технологій, сільськогосподарської техніки, цифрової медицини й телемедицини… У якій із цих сфер, на Ваш погляд, Україна матиме найбільшу потребу в післявоєнний час?

На мою думку, відновлення потрібно розпочинати не зважаючи на те, закінчилася війна чи ні. Всі вищеперераховані напрями потрібно розвивати вже зараз, і вони потрохи розвиваються. Звичайно, виникає питання бюджетування — це потрібно розв’язувати й обговорювати з міжнародним партнерами України. Ізраїль готовий допомогти. Питання ж стратегії відновлення та відбудови — цілком прерогатива української сторони.

Раніше Ізраїль планував створити в Херсоні демонстраційний проєкт у сфері водних технологій — чи було реалізовано цей проєкт до війни?

Ізраїльські компанії до початку воєнних дій в Україні дуже активно працювали у сфері водопостачання в потенційно засушливих регіонах вашої держави. Мова про крапельне зрошення та технології повторного використання водних ресурсів. На сьогодні ізраїльські представники також перебувають в Україні й принаймні після війни Україна матиме потребу в нашому досвіді у сфері водних технологій. Стосовно проєкту в Херсоні, на жаль, не володію інформацією — швидше за все, його не встигли впровадити.

В інтерв’ю з колишнім послом ми говорили про ізраїльсько-палестинський конфлікт, де пан посол заявив, що мати план мирного врегулювання — це дуже добре. Ізраїль хоче, щоб палестинці прийшли на перемовини. З огляду на військовий конфлікт в Україні — чи може Ізраїль виступити ініціатором плану мирного врегулювання?

Не думаю, що Ізраїль повинен виступати ініціатором мирних перемовин, проте наш прем’єр-міністр Б. Нетаньяху свого часу заявив, що за умови звернення обох сторін конфлікту він буде готовий розглянути таке звернення. І ця позиція незмінна. Нетаньяху — один із найдосвідченіших політиків у світі. Тож, якщо буде спільний інтерес сторін і запит на зупинення війни, вважаю, Ізраїль із радістю на це звернення відгукнеться й докладе максимум зусиль для досягнення позитивного результату в переговорному процесі мирного врегулювання.

Запис УКРАЇНА-ІЗРАЇЛЬ: БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ ВІДНОСИН спершу з'явиться на ЧАС ПЕРШИХ.