У світі, де енергетична безпека дедалі частіше стає предметом геополітичної гри, а традиційні методи видобутку вуглеводнів стикаються з критикою через екологічну шкоду та низьку ефективність, з’являються інженерні рішення, здатні змінити ситуацію. Одне з таких рішень — технологія імпульсного впливу, розроблена українською вченою Оксаною Замараєвою. Ця розробка — не просто інновація. Це практичний приклад того, як українська наука може впливати на глобальні процеси: підвищувати рентабельність видобутку, зменшувати енергоспоживання, скорочувати вплив на довкілля.
Технологія вже принесла економічний ефект у сотні тисяч доларів для підприємств у різних країнах — і потенціал її застосування лише зростає.
Оксана Замараєва – провідний інженер-розробник, експерт із відновлення свердловин, авторка інноваційних технологій з міжнародним визнанням та 16 наукових праць і двох запатентованих технологій, погодилася поділитися історією створення своєї системи «Імпульс», яка вже врятувала сотні нафтових свердловин від списання. Ідея, що змінила галузь…
Оксано Вікторівно, з чого почався ваш шлях до створення технології?
Усе почалося у 2003 році, коли я, студентка третього курсу, приєдналася до наукової групи, яка працювала над проєктом для індонезійської компанії Ilato. Ми розробляли технологію Pulse Jet для підвищення дебіту нафтових свердловин.
Що було найскладнішим у перших випробуваннях?
У 2005 році, під час польових випробувань у Джакарті, ми зіткнулися з неочікуваною проблемою: обладнання виходило з ладу після 15–20 робочих циклів. Нам знадобилося пів року, щоб повністю переосмислити конструкцію вузла генерації імпульсів. Але результат перевершив очікування — на полігоні ми досягли зростання дебіту на 18%.
Ваш перший патент з’явився у 2008 році…
Так, це була розробка для руйнування щільного ґрунту. Ідея виникла під час спостережень за роботою прохідницьких щитів у Київському метро. Разом із колегами ми створили адаптивний мультиплікатор тиску, який згодом впровадили у ВАТ «Київметробуд».
Довідка: Згідно з актом впровадження 2008 року, технологія Pulse Jet системи “Імпульс” дозволила підвищити ККД гідроприводів із 0,65 до 0,85 та зекономити близько 150 000 доларів США на рік.
Як склалося співробітництво з компанією “Ренфорс”?
У 2009 році ми підписали угоду про спільні дослідження. Особливо цінним був досвід роботи на родовищах у Саратовській області, де потрібно було адаптувати технологію до складних геологічних умов. Із документації ЗАТ «Ренфорс»: «Застосування імпульсного мультиплікатора тиску дозволило підвищити ефективність руйнування гірської породи, забезпечивши економічний ефект у розмірі близько 150 000 доларів США на рік.»
Які перспективи технології сьогодні?
У 2014 році ми отримали патент на генератор коливань, а зараз готуємо пакет документів для патентування вдосконаленої версії «Імпульс Плюс» у США. Ми також інтегруємо цифрові технології: сенсори, хмарні системи управління, прогнозування на основі ШІ. Це особливо актуально в умовах ESG-вимог до нафтогазового сектору.
Що ви вважаєте своїм найважливішим досягненням?
Найцінніше — це 47 успішних впроваджень у трьох країнах. Коли технологія працює не лише в теорії, а приносить реальні результати підприємствам — це найбільша винагорода для будь-якого інженера-дослідника.
Імпульсна технологія – успішний приклад поєднання української науки та світової практики. Які основні принципи дозволяють українським розробкам бути конкурентними на світовому ринку?
Українська наука багато років жила в умовах обмежених ресурсів, і саме це змусило нас шукати рішення, які не потребують дорогих технологічних платформ. Ми навчилися працювати ефективно, розуміти економіку процесу й адаптувати технології під реальні потреби бізнесу. Імпульсна технологія — приклад того, як можна поєднати науку, інженерію і практичний ефект. Україна має потенціал бути не лише сировинним придатком, а постачальником ефективних рішень для глобальної енергетики.
Наразі ж маємо зацікавленість азійських компаній, зокрема з Казахстану, одна з яких вже тестує «Імпульс» і планує підписати новий контракт. В умовах, де кожен відсоток рентабельності важить на мільйони доларів, технології типу «Імпульс» мають шанс на світове визнання.
Тому цілком можливо, що найближчим часом «український імпульс» звучатиме не лише на родовищах України, а й у звітах провідних міжнародних енергетичних компаній.
Текст: Тетяна Кравченко