Посол Бразилії в Україні Рафаел де Мелло Відал підкреслює важливість розвитку двосторонніх відносин і розширення співпраці в таких сферах, як економіка, торгівля, технології та культура. Відкритість Бразилії до нових ініціатив і партнерських проєктів надає Україні можливість не лише збільшити обсяги експорту, а й поділитися інноваціями, які сприятимуть розвитку обох країн. Взаємний інтерес до зміцнення економічних зв’язків та культурного обміну створює міцну основу для нових проєктів, що принесуть користь і зміцнять відносини між Україною і Бразилією.
Як війна вплинула на двосторонні відносини між Україною та Бразилією та яких змін зазнали пріоритети співпраці між нашими країнами, враховуючи, що Бразилія підтримала Україну на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН?
Дуже вам дякую за питання. Війна вплинула на наші відносини тим, що Бразилія була дуже зворушена повномасштабним вторгненням в Україну, і наш президент Луїс Інасіу Лула да Сільва під час своєї виборчої кампанії та одразу після неї, у своїх інавгураційних промовах щиро заявляв про намір долучитися до мирних зусиль для України, з чітким розумінням її суверенітету й територіальної цілісності. У цьому сенсі він вийшов із зони комфорту, прийняв необхідність допомогти в пошуках шляхів миру для України.
Звісно, війна стала несподіванкою для більшості з нас — ніхто навіть не уявляв, що будь-які розбіжності між Україною та її сусідами можуть розв’язуватися силовим методом. Ми розуміємо, що будь-які претензії та суперечки між сусідами мають завжди усуватися через арбітраж, міжнародне право, міжнародні суди, дипломатію та систему ООН.
Тому ми ніколи не уявляли, що це вторгнення може статися, і воно стало несподіванкою для всіх нас. Тож одразу від його початку ми переформатували наше стратегічне партнерство з Україною, яке розпочалося ще у 2009 році й було підписане президентом Лулою в його другому мандаті. Зміни було внесено в нашу зовнішню політику, щоб зосередитися на тому, як Бразилія могла б приєднатися до цих зусиль, які всі партнери України докладають, щоб знайти мир для України.
Бразилія визнала незалежність України в 1991 році, і з того часу між нашими країнами підтримуються дипломатичні відносини, а економічна співпраця, зокрема в таких сферах, як агропромисловість і енергетика, триває вже кілька десятиліть. Як ці відносини розвивалися протягом років?
Так, визнавши незалежність України в 1991 році, посольство Бразилії ми відкрили вже за чотири роки — у 1995-му через бюрократичний процес. З того часу ми маємо сильне стратегічне партнерство: підписано понад 28 двосторонніх угод з Україною, що навіть більше, ніж із багатьма іншими країнами, з якими ми маємо відповідне партнерство.
Це процвітаючі відносини, що охоплюють не тільки торгівлю, а й співпрацю, культурні зв’язки, економічні зв’язки, інвестиційні зв’язки та також взаємодію громадян завдяки великій українській громаді в Бразилії. Понад 600 тисяч людей українського походження, які тут проживають, становлять першу за чисельністю українську діаспору в Латинській Америці та четверту у світі. Вони повністю інтегровані в наше суспільство, мають представництво в Конгресі, хоча й без сенаторів.
Відносини з Україною завжди були дуже глибокими та міцними, і, звичайно, завжди є місце для покращення. Ми завжди працюємо над цим, але дипломатичні відносини та зв’язки між країнами визначаються не лише торгівлею — це, можливо, найменш важливий аспект цих відносин.
Вони більше спрямовані на взаємодопомогу, покращення якості життя для населення, забезпечення стабільності, миру та економічного зростання. Ми зосереджені на тому, щоб допомагати нашим партнерам зростати й досягати спільних цілей, що є цінними для всіх нас, наприклад у досягненні глобальних цілей розвитку.
І, звичайно, коли почалася війна, ми мали зосередити більшість нашої уваги на політичному аспекті стратегічного партнерства, і це те, що ми робимо зараз, з повною відданістю допомозі в досягненні миру та процвітання для України, допомагаючи будувати мости для можливого політичного діалогу.
Говорячи про культурні зв’язки, за офіційними даними історія української діаспори в Бразилії триває вже понад 200 років, і, за деякими підрахунками, в країні може бути до мільйона людей з українським корінням. Чи працюють наразі програми культурного обміну між Україною та Бразилією?
Так, ми часто маємо культурні обміни між обома країнами, зокрема різні вистави, музичні та художні перформанси як у Бразилії, так і в Україні, що представляють нашу дружбу й історичні зв’язки. Вже наступного місяця в нас тут будуть бразильські виконавці, музиканти, піаністи, які виступатимуть на різдвяних заходах до свят. Ми також працюємо над фестивалем «I Love Brazil» разом із місцевими музичними продюсерами, проводимо кінопокази та театральні майстер-класи між обома країнами.
Звісно, війна обмежила можливості в логістиці через закриття повітряного простору, але ми намагаємося активно працювати з бразильською діаспорою в Європі. Так, нещодавно ми мали цікаві культурні обміни, переклали бразильські книги українською. Ми маємо книги про культурну взаємодію, наприклад українське мистецтво, яке дуже популярне в Бразилії. Також у нас є книги відомої бразильської письменниці українського походження — Кларіс Ліспектор (Clarice Lispector), яка народилася в Україні. Саме їх у рамках культурного обміну ми поширювали в українських школах.
В моїх планах зробити посольство місцем для культурного мистецтва: планую відкрию його для місцевої громади для проведення вистав, адже це чудовий історичний будинок на Андріївському узвозі, і буде чудово відкривати його для музикантів, акторів і театральних вистав.
Культурна інтеграція між нашими країнами сильна, і ми завжди працюємо над її вдосконаленням.
Щодо економічної співпраці, нас цікавить, зокрема, співпраця в космічних програмах, адже Бразилія є найбільшим економічним партнером для України в цьому регіоні. Як ви вважаєте, чи є перспективи відновлення співпраці в космічній сфері, після закінчення війни, чи є ризик, що Україна втратить цей потенціал через поточну ситуацію?
Безперечно, це можливо. На цей час космічну програму призупинено через контрактні питання, пов’язані з передачею технологій, що входили до схеми інвестицій і співпраці в космічній галузі обох країн. Немає причин, чому цього не можна було б відновити за умови усунення цих розбіжностей.
Ситуація з війноюзмінила пріоритети України в бік інших оборонних напрямів, а також повномасштабне вторгнення у 2022 році, звісно, поставило цей проєкт на паузу. Проте, безперечно, космічний проєкт має великий потенціал, оскільки обидві країни сильні в авіаційній індустрії.
Чи є у вас спеціальні економічні програми для українських фармацевтичних виробників?
Ми також мали інший важливий проєкт співпраці у виробництві ліків, зокрема інсуліну. Бразилія та Україна мають технології для його виробництва, і ми розвивали цей проєкт із залученням українських інвестицій у Бразилію.
Ми повинні повернутися до нього, і не думаю, що треба чекати закінчення війни, щоб переглянути деякі дуже важливі проєкти, особливо у сфері медицини.
У нас також є інші перспективи важливих угод, над якими я працюю, зокрема в секторі біопалива, що є одним із наших пріоритетів. Ми хочемо почати розвивати трансфер капіталу й технологій для виробництва біопалива в Україні. Це допоможе українській енергетичній інфраструктурі збільшити свою гнучкість і знизити залежність від інших ресурсів. Це проста та швидка технологія, яка виробляє енергію за дуже низьких витрат. Один невеликий інвестиційний проєкт може забезпечити електроенергією 10–15 тисяч людей.
Якою є перспектива розвитку співпраці між Україною та Бразилією в секторі біопалива? Чи вважаєте ви, що цей напрям стане одним із ключових для залучення інвестицій у короткостроковій перспективі, з огляду на поточні пріоритети та обмеження?
Є бразильські інвестори, які хочуть інвестувати у вирощування ріпаку в Україні для виробництва біопалива. Ми співпрацюємо з Unica — це національна кооперація виробників біопалива в Бразилії, яка виробляє цукор або алкоголь. Бразилія, ймовірно, є одним із найбільших виробників біопалива у світі, і в цьому напрямі є великий потенціал, оскільки біопаливна промисловість продукує не лише паливо, а й електроенергію, використовуючи всі ресурси без відходів, все залучено в економічну мережу. Це наш основний фокус на найближче майбутнє.
Це мій основний пріоритет для короткострокових інвестицій в Україну, зараз це важливіше, ніж аерокосмічна галузь, хоча виробництво інсуліну також дуже важливе.
Ми також розглядаємо інші сфери співпраці, які можуть бути необхідними Україні найближчим часом, особливо все, що стосується базових потреб країни, зокрема в питаннях цивільного захисту. Ми маємо обмеження на воєнні технології або технології подвійного використання, але можемо допомагати Україні з немілітарними технологіями. Щодо продовольчої безпеки, ми прагнемо покращити наші угоди з Україною: ми вже ведемо торгівлю зерном з Україною, яке використовується нашою промисловістю в Бразилії, зокрема для виробництва напоїв.
Наш основний фокус зараз є політичним, але, звісно, ми також приділяємо увагу економічним і торгівельним можливостям.
Коли ми говоримо про політичні відносини, чи вплинули попередні саміти BRICS у Росії на бразильсько-українські відносини?
Важливо пам’ятати: у нас чудові відносини з Україною, і це природно для інтенсивних відносин між країнами.
Звичайно, можуть бути розбіжності, і ми працюємо над покращенням комунікації щодо наших миротворчих зусиль в Україні, що також змінює сприйняття нашої залученості. Наприклад, у рамках BRICS ми активно беремо участь у пошуках миру для України. BRICS існує задовго до війни й фокусується на економіці, торгівлі та розвитку. Бразилія належить до цієї регіональної групи й може висловлювати прагнення миру для України як у рамках BRICS, так і в системі ООН.
Чи може Бразилія сприяти створенню ефективної бази для мирних переговорів між Україною та Росією, враховуючи складність ситуації, внутрішні виклики в Україні та глобальні політичні аспекти? Які кроки треба зробити для того, щоб забезпечити участь обох сторін у переговорах, при цьому зберігаючи територіальну цілісність і суверенітет України, а також враховуючи соціальні та економічні наслідки війни для українського суспільства?
Безумовно, це наше завдання і зобов’язання. Ми працюємо над створенням умов для переговорів, де обидві сторони зможуть представити свої мирні пропозиції: Україна зможе презентувати свою «формулу миру», а російська сторона — свої пропозиції. Ми розуміємо, що необхідно докласти зусиль для створення цієї рамки разом з іншими партнерами, які зацікавлені й мають глобальний вплив, щоб побудувати міст між обома країнами для обговорення мирних пропозицій.
Важливо розуміти, що наша пропозиція — не план миру, а база для переговорів. Вона не конкурує з українською формулою миру, а є зусиллям об’єднати обидві сторони за столом переговорів на умовах, які вони вважають прийнятними. Ми також розуміємо, що суверенітет і територіальна цілісність України не підлягають обговоренню.
Це надзвичайно складне питання, яке поєднує глибокі суспільні й політичні аспекти, що виникли через війну та внутрішні виклики України. Війна створила значні розломи не лише на геополітичному рівні, але й в українському суспільстві, торкнувшись кожного аспекту життя — від безпеки та економіки до соціальних зв’язків і внутрішньої політики.
Багато українців, схоже, розчаровані в діях політичного керівництва, особливо в аспектах, що стосуються обмежень у ЗМІ, релігійної напруги та змін у суспільному устрої. Також важливим є те, що багато людей зараз пов’язують припинення війни з політичними подіями в інших країнах, сподіваючись на потенційні зміни в США, наприклад, якщо Трамп, як він заявляв, сприятиме зусиллям для закінчення конфлікту.
Крім того, демографічний відтік з України значно змінив суспільну структуру. Розділені родини, втрата працездатного населення, а також передбачувана міграція іноземних робітників — усе це формує нові виклики для країни, яка вже опинилася в стані кризи.
Ця ситуація також підкреслює важливість створення ефективного мирного процесу, в якому можуть брати участь міжнародні партнери, такі як Бразилія, що може допомогти забезпечити рамку для переговорів, яка б ураховувала потреби обох сторін, водночас захищаючи територіальну цілісність і суверенітет України.
Якими є можливості для українського бізнесу на ринку Бразилії?
Вважаю, що головна перевага для українців у Бразилії полягає в можливості скористатися чудовими інноваційними навичками, які українці розвивають у технологіях і комунікаціях. Здатність українців змінюватися, відбудовуватися та інновувати для задоволення будь-яких потреб вражає. Ми уважно спостерігаємо за цими процесами та вважаємо, що основна сфера для українців у Бразилії — це послуги, зокрема ІТ, технології, інновації, усе, що може покращити нашу економічну ефективність і сприяти цифровій трансформації. Багато глобальних компаній, які інвестують у стартапи та венчурний капітал, мають інтерес до України, приїжджають до України, щоб знайти чудових розробників.
Як ви бачите перспективи співпраці в сільському господарстві, зокрема щодо впровадження бразильських агротехнологій в Україні?
Сільське господарство — це ще один сектор, що дуже цікавить нас для співпраці з Україною. Обидві наші країни є глобальними виробниками й віддані ідеї продовольчої безпеки. Україна входить до 15 найбільших виробників у світі або як виробник номер один, або як великий експортер. Бразилія також має величезний список провідних продуктів.
Ми створили фантастичну технологічну платформу продуктивності в Бразилії. Наші передові дослідження дозволяють вирощувати практично на будь-якому типі ґрунту завдяки правильній його обробці, трансформації та адаптації насіння, інфраструктурним інвестиціям.
Ми навіть змогли перетворити пустелю на один із головних сільськогосподарських регіонів Бразилії, де зараз також вирощують виноград і виробляють вино!
Яку роль може відігравати досвід Бразилії в розмінуванні для відновлення територій в Україні?
Бразилія має великий досвід у розмінуванні. Ми багато працювали за кордоном, наприклад в Анголі, де я був послом, і активно допомагали в розмінуванні територій після громадянської війни завдяки нашій військовій експертизі. Це дуже важливо не лише для сходу країни, адже навіть тут, у київському регіоні, є багато мін, і вхід до лісів заборонений, тому що лінія фронту проходила за 20 кілометрів від Києва.
Як ви бачите майбутнє наших відносин, я маю на увазі відносини України з іншими країнами, після завершення війни?
Я вважаю, що це процес постійного зміцнення. Ми були з Україною з першого року її незалежності. Ми ніколи не залишали Україну й прагнемо допомогти їй знайти мир у межах наших можливостей. А після завершення війни перспективи видаються дуже обнадійливими, адже в нас є багато сфер для розвитку наших зв’язків: у громадянській, соціальній інтеграції, економічних можливостях, торгівлі, політичних відносинах. У науці, технологіях та інших сферах Україна є найважливішою сільськогосподарською країною в Європі, має чудову технологічну базу, потужну аерокосмічну та інші галузі промисловості. Це величезна країна, друга за розмірами в Європі, і вона готова до вступу до Європейського Союзу.
Це найкраща можлива перспектива для наших дипломатичних, торгівельних, інвестиційних, культурних, наукових і коопераційних відносин!