В умовах війни, коли кожен день випробовує межу людської витривалості, українці все частіше стикаються з несподіваними проявами стресу на фізичному рівні. Однією з таких «тілесних» реакцій на тривогу є поява алергії. Як відрізнити справжню алергію від психосоматики, розповідає доктор Тарас Жиравецький — відомий лікар, радник мера Львова з медичних питань.
В умовах війни українці стикаються з посиленням алергічних реакцій, пов’язаних із хронічним стресом, який пригнічує імунітет і може спровокувати алергію навіть у тих, хто раніше нею не страждав. Проте чи може алергія також бути причиною стресу?
На щастя, ні. Постійні симптоми, які супроводжують алергію (свербіж, нежить, задишка), погіршують якість життя, що призводить до психоемоційного напруження, а додаткові обмеження (харчування, прогулянки в період цвітіння) збільшують тривожність.
Проте алергія сама по собі не спричиняє стрес, але стрес може суттєво впливати на перебіг алергічних захворювань. Це важливий нюанс, який варто розуміти.
Які фізіологічні механізми пов’язують стрес і алергію? Як саме стрес впливає на алергію?
Щоб відповісти на це питання, потрібно зрозуміти механізм дії кортизолу — гормону, який виробляють наднирники. Кортизол має потужну протизапальну та протиалергічну дію. Він, по суті, пригнічує алергічні реакції, не даючи їм вийти з-під контролю. Але коли людина переживає стрес, кортизол «перемикається» на боротьбу з ним. У результаті його не вистачає для регулювання алергічних процесів, і тоді симптоми загострюються: посилюється риніт, погіршується астма, висипи на шкірі стають більш вираженими, може навіть виникнути набряк Квінке або кропив’янка.
Тобто стрес безпосередньо не спричиняє алергію, але може її суттєво загострити?
Так, саме так. Багато хто помилково вважає, що стрес є причиною алергії, але це не так насправді.
Основні причини алергії залишаються незмінними:
1. Інфекції (особливо паразитарні захворювання).
2. Алергени (пилок, харчові продукти, побутова хімія тощо).
3. Лікарські засоби.
4. Аутоімунні процеси (їхні точні механізми ще не до кінця вивчено).
Стрес же виступає лише фактором, який послаблює організм і «відкриває двері» для більш яскравих проявів алергії.
Під час війни багато випадків «псевдоалергії», коли симптоми спричинено психосоматикою. Як відрізнити справжню алергію від стресової реакції та якими мають бути дії людини, у якої загострюється алергія на тлі стресу?
Перше — не панікувати. Друге — звернутися до лікаря. У таких випадках ми іноді призначаємо кортикостероїди (штучний аналог кортизолу), щоб швидко зняти симптоми. Але важливо розуміти: такі препарати не лікують алергію, а лише тимчасово пригнічують її прояви.
Які сигнали тіла варті особливої уваги: як можна діагностувати алергію? Найпростіший спосіб — здати аналіз крові на загальний IgE. Цей показник допомагає зрозуміти, чи є в організмі активний алергічний процес. Якщо рівень IgE підвищений, варто провести додаткові дослідження, щоб виявити конкретні алергени.
Відрізнити справжню алергію від психосоматики та дізнатися, наскільки організм є алергізованим, можна лише здавши аналіз крові на igE
Як війна в Україні та пов’язаний із бойовими діями стрес впливає на алергіків?
Війна — це не лише вибухи за вікном. Для мільйонів українців це щоденний внутрішній фронт, де тривога стає постійним супутником, а сон — розкішшю. Для людей з алергією цей стан перетворюється на особливий вид пекла, де фізіологія і психіка утворюють замкнене коло страждань. Війна — це постійний стресовий фактор, емоційне вигорання, страх за близьких. Все це призводить до хронічного підвищення рівня кортизолу, а згодом — до його дефіциту. Тому багато пацієнтів відзначають загострення алергічних захворювань.
Які поради ви могли б дати людям, які страждають від алергії на тлі стресу?
По-перше, контролюйте алергію: здайте аналізи, визначте тригери, дотримуйтесь рекомендацій лікаря. По-друге, вчіться керувати стресом: медитація, дихальні практики, консультації з психологом можуть допомогти. По-третє, дотримуйтесь режиму: здоровий сон, збалансоване харчування та фізична активність підтримують організм.
Також не ігноруйте симптоми — якщо алергія загострюється, звертайтеся за медичною допомогою.
Чи варто боятися, що алергія на тлі стресу переросте в щось серйозніше? Якщо алергію не лікувати, вона може прогресувати. Наприклад, неконтрольований алергічний риніт іноді перетворюється на астму. Тому ключове правило — не запускати проблему. Знаходьте причини, контролюйте симптоми та намагайтеся мінімізувати стрес.
Текст: Антон Кривченко