Фахівці з інфекційних захворювань пояснюють ризики, симптоми хантавірусу та наскільки рідкісною насправді є передача вірусу від людини до людини.
Наразі про хантавірус — рідкісний і смертельно небезпечний вірус, що поширився серед пасажирів круїзного судна MV Hondius, — уже багато хто чув. Проте мало хто добре розуміє, що це за вірус.
Всесвітня організація охорони здоров’я нещодавно підтвердила, що йдеться про варіант Andes — єдиний тип хантавірусу, здатний передаватися від людини до людини. Водночас станом на 11 травня ризик для громадського здоров’я залишається низьким.
Що таке хантавірус і як він впливає на людей?
Хантавірус — це крихітний вірус округлої форми приблизно 100 нанометрів завширшки — настільки малий, що тисяча таких вірусів могла б уміститися на ширині людської волосини.
Хантавіруси — це рід вірусів родини Hantaviridae, основними переносниками яких є гризуни, зокрема миші та щури. У Північній Америці найпоширенішими носіями є оленячі миші.
Вірус передається людині через контакт із сечею, послідом або слиною інфікованих гризунів, а також через вдихання аерозольних частинок, забруднених цими виділеннями.
У світі відомо понад 50 видів хантавірусів, а зараження може спричиняти два різні синдроми:
- Хантавірусний легеневий синдром (HPS) — викликає небезпечні для життя ураження легень і серця;
- Геморагічну гарячку з нирковим синдромом (HFRS) — тяжке захворювання, що уражає нирки.
Специфічного лікування або універсального засобу від хантавірусної інфекції не існує. Противірусний препарат «Рибавірин» продемонстрував певну ефективність при формі, що спричиняє ниркову недостатність, однак не довів результативності при ураженні легень і серця, характерному для HPS.
Вірус Andes
Серед усіх відомих штамів лише вірус Andes має підтверджену здатність передаватися від людини до людини. І навіть у таких випадках зараження зазвичай потребує тісного та тривалого контакту й залишається рідкісним явищем.
До нинішнього спалаху вірус Andes був поширений лише в окремих районах Латинської Америки, насамперед в Аргентині.
Один із найбільших зафіксованих спалахів Andes-вірусу спричинив 29 підтверджених випадків захворювання, включно з 11 смертями, наприкінці 2018 — на початку 2019 року в селищі Епуєн у Патагонії (Аргентина), де проживає близько 2 000 людей. Це наразі найвідоміший випадок передачі хантавірусу між людьми.
У випадку з MV Hondius експерти ВООЗ припускають, що перший пасажир, який, імовірно, помер від хантавірусу, заразився ще в Аргентині. Піднявшись на борт судна, він міг передати вірус іншим пасажирам.
В Аргентині смертність від HPS сягає 50 відсотків. Владі вдалося стримати поширення завдяки суворим карантинним заходам, відстеженню контактів, ізоляції контактних осіб та активному медичному нагляду — методам, що нагадують заходи реагування під час пандемії COVID-19.
Спеціаліст з інфекційних захворювань і громадського здоров’я, а також перший головний медичний директор Нью-Йорка – Доктор Тайлер Б. Еванс під час пандемії COVID-19, розповів The Epoch Times, що небезпека таких суден, як MV Hondius, полягає в тому, що це невеликі експедиційні кораблі, які працюють у найвіддаленіших водах планети.
За його словами, на борту є лише один лікар, а зупинки відбуваються в місцях із мінімальною медичною інфраструктурою. Тому, коли людина опиняється у критичному стані, неможливо швидко дістатися сучасного медичного закладу в найближчому порту.
«Евакуація може тривати кілька днів, і пацієнт може її не пережити».

Симптоми хантавірусу, на які слід звернути увагу
Хантавірусний легеневий синдром зазвичай починається із симптомів, схожих на грип. Інкубаційний період — час від зараження до появи симптомів — може тривати до восьми тижнів, хоча найчастіше симптоми з’являються через два-чотири тижні після контакту з вірусом.
Особливу небезпеку становить те, наскільки швидко захворювання може прогресувати.
Головна небезпека хантавірусів полягає в кардіопульмональному синдромі, коли може настати стрімке погіршення стану. Після такого різкого погіршення смертність упродовж перших 24 годин є дуже високою.
У міру розвитку хвороби в легенях може швидко накопичуватися рідина, що без своєчасного лікування призводить до дихальної недостатності.
Натомість HFRS проявляється такими симптомами, як гарячка, почервоніння шкіри, головний біль, проблеми з нирками, крововиливи під шкіру або з інших отворів тіла, а в тяжких випадках — шоковий стан.
Низький ризик для більшості людей
Для широкого загалу хантавірус становить низький ризик. У США щороку фіксують від 15 до 50 випадків захворювання.
В Азії та Європі випадки HFRS трапляються частіше, особливо в Китаї, Кореї та Росії, де щороку реєструють тисячі випадків.
Для зараження людини вірус потребує специфічних умов, зокрема тривалого вдихання аерозольних частинок. Крім того, більшість популяцій гризунів не є носіями вірусу, а більшість людей ніколи не контактують із такими гризунами, що додатково знижує загальний ризик.
Водночас люди, які живуть або часто бувають у сільській місцевості, на фермах, у мисливських будиночках чи регіонах із великою кількістю гризунів, мають значно вищий ризик зараження.
Діти та люди з ослабленою імунною системою також можуть важче переносити хворобу в разі інфікування.
Як запобігти зараженню
Основні заходи включають недопущення гризунів до житлових і робочих приміщень: необхідно закривати отвори та щілини, зберігати їжу в герметичних контейнерах, а також прибирати мотлох і сміття, які можуть слугувати місцями для гніздування.
Під час прибирання місць, забруднених послідом гризунів, категорично не рекомендується підмітати або пилососити, оскільки це може підняти вірус у повітря. Натомість слід спочатку провітрити приміщення, використовувати дезінфекційні засоби та вологі серветки, а також надягати рукавички й маски, щоб уникнути вдихання заражених частинок або контакту з ними.
